Зима – не кращий час, аби бігати на вулиці. Більшість покидає парки та стадіони, та змінює пробіжки просто неба на бігові доріжки у спортзалах. Але мені дуже хотілося файно закрити свій біговий сезон, після чого перемикнутися на інші види спорту, що більш звичні для зимового сезону. Тому бігова доріжка для цього зовсім не підходила.
Для таких само прихильників бігу як і я в Україні проводиться декілька зимових забігів, дистанція яких наближена до півмарафонів:
- Новорічний півмарафон “Йоль” – Вишгород
- “Зимі назустріч” – Харків
- “Полтавська зима” – Полтава
- “Житомирські вертикалі” – Житомир
- “Win Trail Ternopil” – Тернопіль
Забіги у Вишгороді та Полтаві проводяться наприкінці грудня, а усі інші – на початку грудня. Півмарафон “Полтавська зима” я зовсім не розглядав, так як, він в 2018 році входив до серії бігових заходів, що влаштовує “Нова Пошта”. Зазвичай хочеться пробігти усю серію, але я не приймав участі у жодному забігу цієї серії, тому участь у “Полтавській зимі” мені була не дуже цікава.
Спочатку я орієнтувався на участь у новорічному півмарафоні «Йоль». Але вже наприкінці листопада було зрозуміло, що нас чекає справжня сніжна зима. Так як мені ще ніколи не приходилось брати участь у зимових забігах, тому навіть не мав уяви, на що очікувати і розраховувати, а головне – як тренуватися. Тому треба було вибрати – взяти участь у харківському, житомирському чи тернопільському забігу. Влітку я вже встиг пробігтися трасою “Ternopil Half Marathon” і високо оцінити організацію півмарофону, тому свій вибір я вирішив зупинити на “Win Trail Ternopil”.
Реєстрація
Реєстрація учасників проходила на сайті runstyle.net. Організатори встановили ліміт у 80 чоловік на дистанцію у 21 кілометра, тому я довго не вагався, щоб встигнути вчасно зареєструватися. Участь у забігу коштувала мені 100 грн, також додатково оплатив медаль – вона коштувала 110 грн. Далі треба було визначитися як добратися до Тернополя. Найпростіший варіант – потяг. До Тернополя мене відвіз потяг No327.
Я не став шукати житло, бо знав, що заснути вночі мені навряд чи вдасться, так як трішки хвилювався, бо це був перший зимовий півмарофон у моїй практиці. З собою у дорогу взяв книжку “Про що я говорю, коли бігаю” Муракамі, щоб не нудьгувати та цікаво провести дванадцять годин вільного часу.
Це повинен був бути мій перший зимовий півмарафон, тому я вирішив взяти з собою свій стандартний комплект одягу для бігу та не вигадувати щось нове. До нього входили футболка, штани, кофта, шапка та рукавиці. Нажаль надто пізно згадав про баф – його було б треба також взяти з собою, шкода що забув.
Шлях до Тернополя
Усю дорогу з Києва до Тернополя складав план забігів на 2019 рік та спав. Так як мав дуже добре виспатися, бо наступні годин 30 сон до моїх планів не входив. Приїхавши до місця призначення першим ділом став шукати на вокзалі тепле та затишне місце, де можна було б зручно відпочити та почитати книжку.
Перед тим як вирушити до стартового містечка, вирішив пройтися вокзалом та пошукати інших бігунів. Так як в компанії товаришів по захопленню бігом шлях мав бути більш цікавим. Дуже скоро я зустрів Артема з Києва, який вже встиг напередодні взяти участь у забігу “Житомирські вертикалі” на 23 кілометри. Після знайомства ми разом рушили до стартового містечка зимового півмарафону «Win Trail Ternopil» – за цікавою розмовою дорога промайнула майже непомітно. Не враховуючи організаторів півмарафону, ми прийшли поміж перших. Доки ми очікували початку видачі стартових номерків, я познайомився з другом Артема Ігорем, що приїхав зі Львова.
Стартове містечко «Win Trail Ternopil»
Стартове містечко було добре організовано – воно розкинулося на пагорбі неподалік місцевої локації “Дальній пляж”. Тут були встановлені зручні камери схову та намети, де видавали номери учасників. Також біля наметів було місце для обігріву та кухня, де готували ароматний гарячий глінтвейн та традиційний український борщ. Якщо піднятися вище, можна було побачити намет гідрації.
На базі веслувальників, трохи поодаль, були розташовані намети для переодягання. Стартовий майданчик був розташований у підніжжя пагорбу, а фінішний – на самому пагорбі. До стартового пакета учасника півмарафону входив номер, рекламні брошури та пачка макаронів. Після отримання своїх пакетів в нас залишалося ще десь півтори години до старту. Тому було прийнято рішення пройтися трасою забігу, щоб знати чого очікувати від цього півмарафону.
Організатори підготували досить цікавий маршрут для учасників, так як він мав багато підйомів та спусків у атмосфері чарівного засніженого лісу. Мною відразу було помічено гарну розмітку траси – усюди були таблички з вказівками куди бігти, сигнальні стрічки. Тому заблукати було неможливо – це великий плюс. Траса нагадувала мені трасу трейла “Didorivka XC Duathlon, MTB Race & Trail Run“, тільки тут була більша дистанція та засніжений ліс. Надивившись на трасу, ми вирушили готуватися до старту та переодягатися.
Забіг
Пролунав старт. Усіх учасників зимового півмарафону очікувала траса в 21 кілометр – три кола по 7 кілометрів кожне. Спочатку вирішив бігти разом з Ігорем – так ми удвох подолали десь 2 кілометри. Так як мій Runkeeper показував, що одну милю я долаю за 9:48 хвилин. Тому я вирішив пришвидшитися та тримати звичний для себе темп – 7 хвилин на одну милю.
Вже зараз я розумію, що допустив дві дуже серйозні помилки. По-перше, мій підхід до півмарафону “Win Trail Ternopil” був, як до шосейного забігу. Так, тут був сніг, пагорби, більша дистанція, але я хотів пробігти цей півмарафон, як і попередні шосейні забіги. Забіг “Didorivka XC Duathlon, MTB Race & Trail Run” дався мені легко, тому я вважав, що і тернопільський зимовий півмарафон буде простим. Адже тут такі ж самі умови, тільки дистанція трохи більша.
По-друге, я не в повній мірі усвідомлював труднощі та свою підготовку до такої дистанції. Тобто я це усвідомлював, але надто запізно. Десь 6 миль на початку подолати було легко – я впорався за 62 хвилини, а це дуже непоганий результат як для мене. Після 8 милі стало вже не так легко. Дев’яту милю я подолав за 15 хвилин і такого темпу тримався аж до кінця забігу. Пробігши перше коло, я випив чаю на станції гідрації, на другому – додав до чаю ще лимон та банан.
Без проблем з ногами, як і у першому півмарафоні у котрому я брав участь, не обійшлося. Тому у цей раз все йшло за вже звичним сценарієм. Ще на дев’ятій милі я відчув наростання болю у м’язах вище колін, а вже на десятій ноги ніби зовсім не мали сил продовжувати бігти. Трохи пізніше стало краще. Але оскільки траса “Win Trail Ternopil” давалася мені так само, як і траса мого першого півмарафону, я вирішив бігти не на результат, а просто подолати усю дистанцію як вийде.
Пробігаючи третє коло, здавалося, що усі сили вичерпані, але мені на допомогу прийшли волонтери з чаєм. Дуже доречними на першому та другому колі виявилися дві невеличкі асфальтовані ділянки траси. Уся решта маршруту пролягав лісовими стежками, що то підіймалися угору, то спускалися. Бігунів у кінці кола очікував сюрприз – підйом. Перші два рази я подолав цей підйом легко, а ось на третьому колі мені приходилось майже дертися на нього, а ще й тільки тому, що ось-ось мав був показатися фініш.
Борщ-паті
Більшість бігових заходів перед стартом влаштовують так звану паста-паті. На “Win Trail Ternopil” організатори вирішили виділитися та влаштували борщ-паті, після того як усі фінішували. Після виснажливого забігу міні здалося, що то був найсмачніший борщ та бутерброди з баликом у моєму житті. А ще пригощали ароматним глінтвейном з прянощами та печивом.
Враження від “Win Trail Ternopil”
Про Тернопіль можна сказати одне – це місто вміє здивувати. Як і літній півмарафон “Ternopil Half Marathon”, зимовий “Win Trail Ternopil” був організований бездоганно. Цей забіг подарував мені безліч нових вражень та гарних емоцій. Відразу можна було побачити, що самі організатори заходу – то не тільки прихильники бігу, а й справжні професіонали своєї справи.
Плюси забігу «Win Trail Ternopil»:
- високий рівень організації
- добре промаркована траса
- коло траси прокладене дуже якісно
- бігунів добре підтримують як волонтери, так і глядачі
- новачки можуть розраховувати на хорошу підтримку
Мінуси:
- не знайдено.
Booking.com
