Прогулянка Кременецькими горами - "Різдвяний трейл "Щедрик""

Прогулянка Кременецькими горами - "Різдвяний трейл "Щедрик""

Біговий сезон 2020 року я планував почати закордонним стартом, але його перенесли на лютий, тож у січні в мене з’явилася можливість відвідати інший забіг. Вирішив обрати якийсь цікавий варіант серед українських зимових стартів. 



Щоправда вибір був не такий вже й різноманітний – у січні в Україні бігових стартів небагато. Я знайшов три варіанти: два трейлових забіги 30 січня (“У пошуках Єті” та “Щедрик”) і кросовий забіг “Різдвяні перегони”, запланований на 31 січня. Врешті зупинився на Різдвяному трейлі “Щедрик”, що проходить в містечку Кременець, Тернопільської області.

Зимовий трейловий забіг “Щедрик” – доволі нове змагання на біговій карті України. Щороку ця подія об’єднує любителів бігу, що хочуть пробігтись цікавим зимовим маршрутом.

Реєстрація

Зі звичною для бігунів реєстрацією не було жодних сюрпризів: на сайті runstyle.net треба було ввести свої дані й обрати дистанцію. Їх, до речі, в програмі трейлу було дві на 10 і 20 кілометрів.

Маршрут трейлового забігу “Щедрик” виявився досить цікавим, так як проходив в основному територію Кременецьких гір та частково вуличками міста Кременець.

Дорога до старту

Змагання були заплановані на суботу, тож у п’ятницю ввечері я вирушив у Кременець. Оскільки прямого залізничного сполучення з Києва немає, довелося скористатися автобусом. Чи варто писати про “комфорт” цієї 7-годинної подорожі в холодному транспорті? Думаю, ви самі все розумієте. Скажу одне: Укрзалізницю в цей час я згадував незлим тихим словом.



Але якби там не було, вранці я прибув у це північне місто Тернопільщини й одразу вирушив на пошуки Центру вільного часу “Панорама”, де розташувалося стартове містечко забігу. Зроблю ліричний відступ і зазначу, що вибір цієї локації, як на мене, дуже вдалий. Бо там можна було не тільки отримати стартовий пакет і переодягнутися перед стартом, а ще й відпочити з дороги перед забігом.

Назустріч біговим пригодам

Офіційну частину забігу організатори почали невеликим брифінгом. Одразу після нього всі учасники вирушили на пошуки пригод засніженою територією Кременецьких гір та іншими мальовничими ділянками маршруту.

Помилуватися справді було чим. Маршрут трейлового забігу “Щедрик”, складався з одного кола, пролягав по пересічній місцевості з великою кількістю спусками й підйомами. Під час підкорення маршруту трейла учасники мали змогу підкорити одразу три невеликі гірські вершини: Замкову гору (Бона), Чернечу та Воловицю. З них відкривалися красиві панорами міста й околиць. А на горі Бона на бігунів очікувала додаткова порція краси – прогулянка руїнами Кременецького замку.

Маршрут трейлу був розмічений доволі добре. І бігти ним в принципі весело, якщо не заблукати по дорозі, як це зробив я. На черговому повороті між мною та маршрутом, як кажуть, пробігла чорна кішка. А коли я зрозумів, що щось пішло не так, то одразу ж почав повертатися назад і шукати розмітку. І щойно я її знайшов, моя бігова подорож Кременецькими горами продовжилася – попереду на мене ще чекали чимало підйомів та спусків.

За 2 години та 39 хвилин я перетнув фінішну лінію і тим самим записав Різдвяний трейл “Щедрик” до свого бігового активу.

У скарбничку приємних спогадів

Різдвяний трейл “Щедрик” став тим змаганням, про які згадуєш із приємною теплотою. Звісно ж, велику роль відіграє маршрут забігу: засніжені стежки Кременецьких гір нікого не залишають байдужими. І сприяє цьому не тільки краса природи на Тернопільщині, а ще й дуже вдало побудований маршрут трейлу.

Та й загалом організація бігової події справила на мене позитивні враження. Зручні й продумані локації, гарно облаштовані пункти харчування зі смачним чаєм та різними смаколиками, турбота про комфорт учасників – усе це додало позитивних емоцій. Гонка вдалася!


Booking.com