Перше знайомство з гірськими забігами у мене відбулося на “Goverla Race”, після чого не випадало нагоди повторити цей досвід. Але я давно мріяв і хотів це зробити знову. Хотілося зробити більш різноманітними свої бігові пригоди. Ситуація с ковідом трохи обмежила наші можливості втілити в життя ці плани, але я не здавався і почав шукати гірські забіги у Хорватії, куди було набагато легше потрапити і де усі змагання все-таки відбувалися.
Мою увагу серед усіх забігів по гірській місцевості привернула цікава трейлова серія під назвою “Kvarner Trails Series” і зокрема “Risnjak Trail”, який має відносно невелику дистанцію в 30 кілометрів з набором висоти в 1733 метрів і є одним з етапів “Golden Trail National Series” Хорватії. Участь в цій біговій події давала мені можливість, по-перше, прийняти участь в гірському забігу за кордоном і, по-друге, одночасно з ним у “Golden Trail National Series”. Тому я одразу прийняв рішення приймати участь в цій гонці.
Тому участь в цій біговій події давала мені дві цікаві можливості, прийняти участь в гірському забігові за кордоном і разом з тим у “Golden Trail National Series”, тому я одразу не роздумував бігти “Risnjak Trail” чи ні, звісно, що так!
Реєстрація
Реєстрація на змагання “Risnjak Trail” велася на офіційному веб-сайті бігової серії “Kvarner Trails Series” – kvarnertrails.com. Кожен бажаючий мав залишити тут свою заявку, обравши одну з двох дистанцій: основну в 30 кілометрів (дистанція, що бере участь в “Golden Trail National Series”) або додаткову в 17 кілометрів. Також під час реєстрації необхідно було сплатити реєстраційний внесок, який становив близько 30 $. Загалом розмір залежав від часу реєстрації (чим раніше, тим дешевше, вартість ранньої реєстрації 200 кун, пізньої – 250 кун) і обраної дистанції.
Маршрут гірського забігу пролягав територією національного парку “Risnjak” та складався з одного кола довжиною в 30 кілометрів з набором висоти у 1733 метрів. Під час забігу учасники трейлу повинні були піднятися на найвищі вершини парку, а саме гору Великий Рисняк (1528 метрів) та Снєжник (1506 метрів). Спортсмени, які бігли основну дистанцію в 30 кілометрів, мали мати при собі спеціальне спорядження, свисток, ізофоль, воду. На дистанції було передбачено 3 пункти харчування (на відмітці 12,3, 19 та 23 кілометри), де кожен з учасників міг відновити свої сили.
На подолання дистанції організаторами було встановлено ліміт в 7 годин часу. Крім того, дистанція трейла умовно була розбита на 4 відрізки, кожен з яких мав час, за який учасники повинні були їх подолати: перший відрізок (12,3 кілометрів) – 2 години 30 хвилин, другий відрізок (7 кілометрів) – 2 години, третій (4 кілометри) – 1 година та останній четвертий відрізок (7 кілометрів) – 1 година 30 хвилин.
Біг
Одразу зареєструвавшись на гірський забіг “Risnjak Trail”, я почав планувати свою подорож до Хорватії. Найближчими летовищами до місця проведення змагань були аеропорти в містах Рієка та Пула. І хоча перший знаходився ближче, переліт туди коштував дорожче. Крім того, рейси відбувалися лише у вівторок, що було незручно. Тож, я обрав для себе Пулу, зекономивши таким чином свої кошти і нерви, адже рейси відбувалися в четверг.
Що стосується перетину кордону, то якихось несподіванок тут не було. Хорватська сторона вимагала мінімум документів: квитанції про повну оплату готелю, в якому я мав проживати, негативний тест на Covid-19, зроблений не пізніше, ніж за 72 години до моменту перетину кордону та друковане підтвердження реєстрації на сайті entercroatia.mup.hr. З аеропорту до міста Пула можна дістатись двома способами: на таксі або на “Pula Shuttle Bus”. Вартість таксі до центру міста коштує приблизно – 100 кун, а на автобусі – 30 кун. Тому я обрав останній.
Після прильоту і заселення в готель, я вирішив прогулятися і познайомитися з містом. Воно мені дуже сподобалося, так як має давню історію і багато добре збережених пам’яток архітектури (Давньоримський амфітеатр, Форум, Тріумфальна арка, Храм Августа, Ратуша, Церква святого Миколая та фортеця Кастель). Прогулянка принесла неймовірне задоволення. Я попив кави у старому місті, помилувався красою архітектури Пули, морем, і наступного дня вирушив далі, до містечка Делніце.
Між Делніце і Црний Луг, що був кінцевим пунктом моєї подорожі, відстань 12 кілометрів. Дістатись до нього з Делніце можна або на таксі, або пішки. Я обрав другий варіант, який дозволив мені трохи прогулятись і розім’ятися перед забігом, а також побачити красу навколишньої природи.
Стартові пакети організатори “Risnjak Trail” почали видавати за день до старту. Тож, діставшись до Црний Луг, я в той же день вирушив до стартового містечка, щоб отримати нарешті свій номер. Ранок суботи, дня старту, для мене розпочався зі збору бігового рюкзака, куди я поклав ізофоль, свисток, куртки, баф та повербанк. Що ж стосується води, то маючи досвід “Kyiv Trail”, я знав, що 1 літра води на 30 кілометрів дистанції для мене буде замало. Тому я з собою взяв 1.75 літрів (2 пляшки по 0.5 літра і одну на 0.75 літра), які ще з вечора стояли в холодильнику для охолодження.
Зібравши свої речі, я неспішно вирушив до стартового містечка, куди з самого ранку почали прибувати учасники гірського забігу. Тут панувала звична для подібних подій атмосфера: одні спортсмени отримували стартові пакети, інші – робили розминку, ведучий розповідав про особливості стежки, якою прийдеться бігти, учасників, з яких країн вони приїхали та про спонсорів забігу. Одним словом, всі були в очікуванні найголовнішого – старту, який мав відбутись о 10 годині ранку. варто зазначити, що старт на дистанцію в 30 та 17 кілометрів був спільним.
Тож, о 10 годині пролунав стартовий свисток, і, таким чином, розпочався мій другий та перший закордонний гірський забіг. На подолання перших 12 кілометрів дистанції організатори трейлового забігу відвели учасникам 2 години 30 хвилин. На цьому відрізку на нас очікував найбільший підйом на вершину гори Великий Рисняк. Він розпочався десь за один кілометр після старту і тривав до 8 кілометра. Набір висоти склав 800 метрів. Якщо початок трейла проходив по широкій дорозі, то сам підйом – по вузькій стежці, де учасники бігли один за одним. Обігнати когось на цьому відрізку маршруту було майже неможливо, так як з однієї сторони стежки була гора, а з іншого – схил.
Біля вершини Великий Рисняк маршрут для різних дистанцій забігу розходився і далі учасники на 30 та 17 кілометрів бігли окремо. Після того, як учасники піднялись на вершину Великий Рисняк на них очікував 4-х кілометровий спуск до висоти в 1100 метрів. Перший пункт харчування розташовувався якраз в кінці цього спуску та перед підйомом на Снєжник. На ньому учасники могли трішки відновити свої сили, попити води або ізотоніка.
Після першого пункту харчування на нас очікував другий відрізок трейла довжиною в 7 кілометрів, подолати який спортсмени мали за 2 години. Сам відрізок був чимось схожий до попереднього, де перша частина підйом (3 кілометра) на вершину Снєжник (1506 метрів з набором висоти 400 метрів), а потім спуск до 1200 мерів. У кінці спуску і перед третім великим підйомом розташовувався другий пункт харчування, де, крім води, коли та ізотоніка, можна було скуштувати різні свіжі фрукти (банан, апельсин, кавун), а також печиво та сир.
Третій відрізок трейлу мав довжину 4 кілометри. Його спортсмени мали подолати за 1 годину. На цьому відрізку необхідно було знову піднятись на вершину Великий Рисняк і вже з неї спускатись у напрямку фінішу. Третій пункт харчування розташовувався на дистанції в 23 кілометри, де можна було підживитись водою, колою, ізотоніком, фруктами та печивом.
Заключний відрізок гірського забігу складався з 7-ми кілометрового спуску, з них останні 2 милі маршруту трейла проходили по асфальтованій трасі. Що стосується мене, то перший відрізок трейла мені вдалось подолати за 1 годину 50 хвилин, на другий я витратив 2 години, а третій – за 1 годину. Фінішну лінію гірського забігу “Risnjak Trail” я перетнув через 5 годин 50 хвилин після старту. Це був гарний результат, тому я лишився задоволений собою. Окремо хочеться зазначити, що місцями було важко бігти без палок, якщо підйоми долались більш-менш нормально, то зі спусками виникали деякі проблеми, особливо, якщо вони були круті та кам’янисті. А ще я зробив висновок, що бігти гірський трейл в шосейних кросівках, погана ідея, особливо після 21 кілометра, коли стопи почали відчувати кожен камінець на дорозі.
Враження
Гірський забіг “Risnjak Trail” виявився для мене доволі цікавим та залишив по собі лише позитивні враження та спогади. В першу чергу, завдяки гірському маршруту (три досить класних підйоми), чудовій навколишній природі та гарній організації трейлу. Окремо хочеться сказати про територію парку “Risnjak”. Вона є дуже чистою і знайти якесь викинуте сміття було важко. Розмітки трейла та сам маршрут забігу проходив маркованою туристичною стежкою. А отже, на допомогу учасникам, крім маркування маршруту, було ще туристичне маркування (відповідні відмітки на стовбурах дерев і каменях або біло-червоне коло). Також організатори використовували червоно-білу стрічку та таблички, для визначення напрямку бігу, загубитися було майже неможливо.
