Усі трейлові забіги, що проводяться в Україні, умовно можна поділити на міські та гірські. Міські трейли зазвичай проводяться неподалік усіляких міст чи селищ, а гірські, як правило, у Карпатах. Якщо міські трейли найчастіше мають дистанцію до 42 кілометрів, то гірські можуть похвалитися ультрадистанціями. Найбільша дистанція, яку мені особисто вдалося подолати, складає саме 42 кілометри. Через це саме міські забіги цікавлять мене більше, тому з ними я й продовжую знайомитися далі.
Цього разу на мене чекало знайомство з трейловим забігом під назвою “Тропа над Россю”. Про нього я дізнався минулого року під час участі в осінньому трейлі “Village Trail”. Обидва бігових заходи проводяться в околицях Білої Церкви й проходять по пересічній місцевості.
Ще одною особливістю трейла “Тропа над Россю” є те, що цей біговий захід найстарший з усіх трейлів, що проводяться у Білій Церкві. Найдавніша згадка про цей забіг, яку мені вдалося відшукати в Інтернеті, датується 2012 роком. “Тропа над Россю” – це один з небагатьох українських трейлових забігів, чия головна дистанція складає 30 кілометрів.
Реєстрація
Для реєстрації на участь у трейлі “Тропа над Россю” треба було тільки заповнити спеціальну google-форму та сплатити стартовий внесок – 300 грн.. Основна дистанція трейлового забігу пролягає навколишньою територією Білої Церкви та загалом складає 31 кілометрів
Біг
Старт трейлового забігу “Тропа над Россю” було призначено на 9:00 у суботу. Тому мене очікував дуже насичений та цікавий суботній ранок, який я розпочав з подорожі до Білої Церкви, де й проходив трейл. Перед самим стартом я отримав свій стартовий номер.
Розпочався трейл “Тропа над Россю” зі зворотного відліку, який закінчившись дав старт цікавим пригодам по стежках Білої Церкви. Маршрут дуже порадував – мені зустрічалося багато цікавих локацій та пейзажів.
Перші шість миль маршрут пролягав у тіні крон дерев. Тому долати його на початку було доволі приємно та легко. Саме тут на бігунів чекала перша цікава локація – неперевершений вид на кар’єр. На сьомій милі було встановлено перший контрольний пункт, де бігуни могли відновити сили та підкрипитися.
Наступний контрольний пункт був десь на дванадцятій милі. Загалом шлях до нього пролягав берегами річки Рось. На відрізку з восьмої по дев’яту милю шлях проходив через невеличкий ліс. Тут можна було побачити літературно-меморіальний музей ім. І. С. Нечуя-Левицького. Ті, хто хотів, мали змогу розглянути будівлю музею детальніше.
Останній відрізок шляху довжиною у сім миль пролягав на відкритій місцевості. Але й тут організатори подбали й проклали маршрут через цікаві локації. Бігунів чекало підкорення невеликої скелі, прогулянка по території місцевого летовища та кукурудзяного поля та інші цікавості.
Останні кілометри трейлового забігу проходили через найстаріший український дендропарк Олександрія. Саме останній відрізок шляху дався мені найважче: останні сім миль я подолав десь за дві години, у той час як перші дванадцять миль за дві години та сімнадцять хвилин.
Враження
Як й осінній трейл “Village Trail”, у якому я брав участь минулого року, забіг у Білій Церкві “Тропа над Россю” залишив після себе виключно позитивні враження та емоції. По-перше, завдяки чудовій організації заходу, доброму маркуванню усього маршруту, та контрольним пунктам харчування, де волонтери пригощали бігунів смаколиками.
Також не можна не відмітити що організатори подбали про те, щоб трейл був цікавим й давав бігунам змогу насолодитися неймовірними пейзажами та побачити нові локації. Мене дуже вразила краса річки Рось, навколишніх полів та лісочків. А наприкінці забігу усіх чекала прогулянка знаменитим парком Олександрія.
Booking.com
