Щоб підбити підсумки свого першого року захоплення бігом та відкрити новий осінній сезон, я вирішив взяти участь у “Tarczyn Polmaraton” у Польщі. Чому я обрав саме цей півмарафон? На те було одразу три причини. По-перше, захід проводився неподалік від Варшави у невеличкому містечку, тому добратися до нього було зовсім нескладно. По-друге, траса марафону була класичною – одне коло. По-третє, цей півмарафон проводився вже восьмий раз, а для мене це б став саме восьмий забіг у практиці – такий збіг дуже мене порадував. А ще мені було досить цікаво, якій рівень організації подібних заходів в невеличких містечках Польщі.
До Варшави з Києва я вирушив поїздом. Вийшов на станції вокзалу «Варшава Західна» й одразу здав основну частину багажу до вокзальної камери схову, з собою взявши тільки самі необхідні для участі у півмарафоні речі. До міста Тарчин, де проводився забіг, можна доїхати на автобусі за 7 злотих (десь 45 грн.) усього за 20 хвилин. Реєстрація повинна була розпочатися о 16:00, тому я вирішив скоротати час прогулюючись вулицями містечка.
Участь у “Tarczyn Polmaraton” коштувала мені 85 злотих (десь 550 грн.). У спортзалі місцевої гімназії отримав свій стартовий пакет, до якого входив номерок учасника та чіп, а також банка Pepsi. Окремо можна було ще придбати фірмову футболку. А ось вирішити питання з ночівлею виявилося складніше, бо найближчий готель був розташований за 10 км. від стартового містечка.
Після того, як я забрав стартовий пакет учасника, вирішив розім’ятися шляхом до готелю. Дорога до нього зайняла в мене аж 2 години, але місто виявилося дуже гарним і його краєвиди скрасили мій шлях. Готель був чудовим та дуже красивим – вразила цікава старовинна європейська архітектура. Здавалося, що це не готель, а старовинний маєток, що розташувався біля двох мальовничих озер.
Старт півмарафону “Tarczyn Polmaraton” було заплановано на 10 годину ранку. Тому швидко заселився до готелю, трішки ознайомився з красою прилеглої території маєтку, та вирушив відпочивати.
Встав дуже рано, добре поснідав сендвічами та склянкою смачного соку. Гуляти пішки перед забігом та витрачати сили не хотілося, тому я викликав таксі й вирушив до стартового містечка. Переодягнувшись та здавши речі до камери схову почав очікувати старт півмарафону.
Для дорослих учасників було запропоновано взяти участь у забігах на 10 та 21 кілометрів. Також були спеціальні забіги та естафети для малечі. Старт давали роздільно – спочатку стартували учасники півмарафону, а за ними по черзі стартували й усі інші. Маршрут “Tarczyn Polmaraton” виявився дуже простим – усього одне асфальтоване коло з підйомами та спусками, що інколи з’являлися на шляху.
Початок маршруту проходив центром міста, огинаючи його площу. На центральній площі марафонців зустріла величезна піраміда, що була викладена зі стиглих яскравих яблук. Далі шлях проходив прилеглими вулицями містечка та направляв бігунів до яблуневих садів. Усього за 24 хвилини мені вдалося подолати перші 5 кілометрів – приєднавшись до групи учасників, що дотримувалися дуже гарного та комфортного для мене темпу.
Перша станція гідрації зустрілася на п’ятому кілометрі – тут я втамував спрагу, випивши трошки ізотоніка та води. Після першої станції вирішив сповільнитись, бо був не дуже готовий до темпу 1 миля за 7 хвилин – зрозумів, що не зможу довго протягнути, дотримуючись такого темпу. За 64 хвилини я подолав ще 7 миль. На 8 кілометрі траси на станції гідрації, ще раз напився води та ізотоніку. Інші станції були розташовані на 12 та на 16 кілометрах.
Шлях забігу супроводжувався багатьма поворотами. На кожному з них бігунів зустрічали пожежники та вказували куди бігти далі. Зазвичай цим займаються волонтери, тому зустріти пожежників було досить незвично. На трасі півмарафону рух транспорту було обмежено лише частково – за цим спостерігали пожежники та місцеві поліцейські.
Попри те, що захід проводився вже увосьме, сказати що він дуже масовий та популярний не можна. На дистанції у 21 кілометрів брали участь не більше 300 бігунів. Більшість учасників було з Варшави та інших міст Польщі. Але можна було зустріти також бігунів з України, Німеччини, Іспанії та Македонії. На фінішній лінії учасників нагороджували медалями та пригощали яблуками й смачними напоями. При перетинанні фінішу оголошувалися імена учасників та міста, звідки вони приїхали.
Медаль була у формі яблука – отримавши свою, трошки відпочив та вирушив по свої речі. Усі охочі мали змогу перекусити салатом та пастою з м’ясом у спортивному залі гімназії, де перед цим роздавали стартові пакети. Після виснажливого забігу це було дуже доречно, тому я не став відмовлятися від частування. Після відпочинку я пішов на зупинку щоб вирушити до Варшави. Півмарафон “Tarczyn Polmaraton” у мальовничому яблуневому містечку Тарчин залишив в мене дуже приємні та чудові спогади.
Booking.com
