Натхненний непоганими успіхами подолання першого у своєму житті півмарафону “Silesia Marathon” у місті Катовіце у 2017 році, я вирішив – подібні заходи повинні стати доброю та корисною традицією у моєму житті. Шукаючи чим би відкрити сезон бігових пригод у 2018 році, я обрав один з півмарафонів, що проводиться у Варшаві.
Він якраз проходив після закінчення зими – прекрасна подія, щоб зустріти таке довгоочікуване весняне розцвітання природи. Готувався я не так вже й відповідально для того, щоб ноги хоч не забували, що таке біг на далекі дистанції, декілька раз у Києві долав дистанції десь приблизно по 6 кілометрів.
“Warsaw Half Marathon” – це історична подія у Варшаві, бо участь у цьому півмарафоні приймає понад 14 тисяч осіб та кожного року ця кількість тільки збільшується завдяки росту популярності цього півмарафону. Забіги, що проводяться уПольщі, також дуже популярні й серед українців – вже багато років наші співвітчизники беруть участь у забігах та навіть стають переможцями.
У 2014 році спортсмени з України, що брали участь у півмарафоні “Warsaw Half Marathon” , присвятили свій забіг на честь тих бігунів, що постраждали або загинули внаслідок сумних подій на Майдані Незалежності у Києві.
Щоб зайвий раз не випробовувати долю, до Польщі я вирушив потягом. Багато друзів казали, що на кордоні можна було застрягти дуже надовго. По приїзді усі основні речі я здав у камеру схову на вокзалі, а при собі залишив лише усе необхідне для півмарафона. Без халепи звісно ж не обійшлося – забув рушник та капці. Отож, я з’ясував на практиці, ці речі до мого списку найбільш необхідного не входять.
Столиця Польщі – Варшава зустріла мене з широко розкритими обіймами – сніг майже повністю розтанув, а на вулиці було спокійно, тепло та сонячно. Отримувати стартові пакети треба було на “PGE Narodowym”, тому я вбив цю адресу у навігатор й пішов за ним. Усе було дуже чудово – лагідна погода, чудові краєвиди Варшави та заспокійлива течія Вісли дуже надихали та радували очі.
І ось перший сюрприз – отримати стартовий набір можна було тільки пройшовши червону доріжку. Я увійшов на стадіон та потрапив на виставку спортивного спеціалізованого інвентарю для бігу – усюди можна біло побачити інформаційні стенди усіляких марафонів, що проводяться у різних країнах світу. Я дуже зрадів, побачивши стенд українських марафонів – дуже тішило душу, що можна поспілкуватися з такими ж фанатами бігу як і я.
Просуваючись далі я зустрів представників з таких міст як Нью-Йорк, Берлін, Білосток, Краків – очі просто розбігалися. Я понабирав багато брошур, бо було дуже цікаво дізнатися про усі ці марафони. Стараючись оминати демонстраційні зони бігових доріжок, усякого знаряддя та футболок, я нарешті дійшов до місця видачі стартових наборів півмарафону “Warsaw Half Marathon“.
Після отримання я вирушив до свого готелю, а точніше хостелу, що має назву “Chillout Hostel”, який завчасно вибрав після проблем з транспортом у Катовіце. Основним критерієм було те, щоб хостел знаходився поблизу від старту півмарафону. Дуже порадував стан хостелу та висококласний сервіс – усього за 71 злотих (десь 420 гривень) я провів дві прекрасні ночі у чудовій затишній атмосфері.
Щоб не нудьгувати, після поселення я вирішив влаштувати собі культурну програму – десь смачно пообідати й завітати до якогось цікавого музею. Мою увагу привернув ресторанчик китайської швидкої їжі. Такого смачного рису з м’ясними фрикадельками та пельменів з сиром я, мабуть, не куштував ніколи. А ось той дивний суп, що нагадував якесь вариво з листя чи водоростів та води, я так й не зрозумів. Та ще особливо мене порадував сервіс – дуже професійне та ввічливе обслуговування залишило приємні спогади про цей ресторанчик.
За культурним збагаченням я завітав до “Muzeum Narodowe w Warszawie”. Експозиція музею варта уваги поціновувачів мистецтва, але я не дуже таки й вразився. Велика кількість старовинних пейзажів з ілюстрацією полювань, портретів пишних королів та вельмож минулих століть прикрашали зали музею. Також там можна було побачити церковні статуї, вівтарі – але на мене це все наводило якусь нудьгу.
Біг
День проведення півмарафону було помічено у моєму календарі зірочкою. Початок заходу був призначений на десяту годину ранку на вулиці Konwiktorska. Я прокинувся раніше о сьомій годині, щоб спокійно та не поспішаючи підготовитися до півмарафону. Йти до старту було не далеко – усього 3,5 км. Зробивши обов’язкову розминку, я вирушив займати своє місце на лінії старту. Неподалік правила проведення півмарафону розповідали дуже симпатичні стюардеси з “LOT” – гріх було не помилуватися такими красунями.
Участь у півмарафоні приймало понад 14,000 осіб – через це перші 8 кілометри траси далися нелегко, бо велике скупчення народу суттєво ускладнювало забіг. Мені інколи приходилося навіть обганяти деяких учасників по узбіччю. Наступні 10 кілометрів людей поменшало, але все одно їх було дуже багато. Періодично це викликало незручності як у мене, так й в інших марафонців. Коли я добіг до другого пункту з водою, втамував спрагу ізотоніком та продовжив бігти далі.
Пробігши уже десь кілометрів шістнадцять, я відчув, що мої рідкі тренування дають про себе знати, тому зупинився щоб трошки відпочити. Але мене радувало те, що навіть ця вимушена зупинка не вибивала мене з графіку – я ще доволі таки вкладався у той час, що зробив собі метою після півмарафону у Катовіце. Мені дуже хотілося вкластися менш ніж за 1 години 50 хвилин чи 2 години Але тіло не обдуриш – сили почали поступово покидати мене. На останньому пункті видачі води з великим апетитом з’їв банан та запив його ізотоніком. Це додало мені сил дійти до фінішу, але перетнувши лінію, зрозумів – усі сили було вичерпано.
Але як я говорив минулого разу – усе це було мільйон разів того варте. Особливо запам’яталося, як я біг у тунелі. Що не можна відняти, так це те, що траса півмарафону була чудово продумана. Шлях півмарафону пролягав по мостам через Віслу, були й підйоми та спуски. Надихала й надавала сил шалена підтримка жителів Варшави, які прийшли вболівати за учасників, та навіть простих перехожих. Я навіть зустрічав музикальні колективи на шляху – все це робило атмосферу півмарафону неповторною.
По закінченню учасникам традиційно вручили медалі, протеїнові коктейлі, воду та навіть пиво, правда безалкогольне. Після відпочинку я перевів подих за чашкою гарячого запашного чаю, миски зупи, та й потихеньку почимчикував забирати свій плесак.
Так й пройшов другий справжній півмарафон у моєму житті. У цей день я встановив новий власний рекорд, та здобув надихаючий неоціненний досвід у забігах на дистанцію в 21 кілометр.
Півмарафон “Warsaw Half Marathon” дуже мені сподобався, тому я заохочую усіх вас прийняти у ньому участь й відчути ті непередавані емоції, що відчув і я.
Крім того півмарафон “Warsaw Half Marathon” є одним з топових півмарафонів у Польщі, який має сертифікат IAAF: Silver Label Road Races та входить до польської бігової серії “Корона Польських Півмарафонів” про яку писав у себе в блогові.
Booking.com
