Літня прогулянка по берегу Тиси - "Strong Race" (Літо)

Літня прогулянка по берегу Тиси - "Strong Race" (Літо)

Ідея спробувати свої сили в забігах з перешкодами в моїх бігових думках виношувалась, ще з 2018 року, коли під час київського “Sport Expo” організатори “Dyka Gonka” робили уперше презентацію своїх змагань. Але тоді потрапити на неї не вийшло, тому дану ідею відклав у довгий ящик, яка очікувала свого часу.



Так як з середини липня по серпень проходить не так багато забігів, то цього року вирішив, що в це бігове затишшя потрібно спробувати узяти участь в забігах з перешкодами, а заодно глянути, що це за забіги і що під час них очікує цікавого, а заодно трішки відволіктись від звичайних для мене забігів. Так як мав бігти даний формат уперше, вирішив, що бігти потрібно менш професійний старт. Такі забіги, як “Spartan Race”, “Dyka Gonka” та “Nation Race” відразу відкинув, як на мене вони є більш професійними, потребують від учасників більшої підготовки, участь в них дає змогу кваліфікуватись на Чемпіонат Світу або Європи, а головне моє бігове правило забіг біжиться у ролі учасника тільки один раз (за медалькою) ніхто не відміняв і бігти топові старти, що б подивитись, що таке забіги з перешкодами великого бажання не було. Тому моє знайомство з забігами з перешкодами, як би я не хотів, але в Україні мало розпочатись з “Strong Race” або “Legion Run”. Вибирати між “Strong Race” та “Legion Run” особливо довго не прийшлось. У день проведення київського старту “Legion Run” проходить гірський забіг “Ucka Trail”, який для мене має більший пріоритет, тому свій вибір зупинив на літній редакції забігу “Strong Race”.

Реєстрація

Для того, що б прийняти участь в забігові “Strong Race” потрібно зареєструватись на офіційному сайті бігової події – strongrace.com.ua. Учасники забігу можуть обрати одну з трьох дистанцій 10 км. / 20 перешкод (профі), 7 км. / 18 перешкод та 5 км. / 15 перешкод (аматори).

Маршрут забігу для дистанції в 7 кілометрів складався з одного кола, що проходив по пересічній місцевості і учасникам потрібно було подолати 18 перешкод (метання спису, носіння та перекидання мішків, тягнути колоду та покришки, підйом та спуск на різні драбини, долання броду та інші).

Біг

Після недовгих роздумів все таки вирішив прийняти участь в забігах з перешкодами в містечку Виноградів. При реєстрації вирішив обрати дистанцію на 10 кілометрів та 20 перешкод. Так як заради 7 чи 5 кілометрів їхати літом, майже 18 годин в швидкому “комфортному потягові” від “Укрзалізниці ” великого бажання не виникало, а от 10 кілометрів тут можна було б вже подумати, а заодно скористатись безкоштовною послугою, яку надає “Укрзалізниця” в літній період у своїх потягах в 21 столітті, а саме сауною, а якщо досить спекотно, то завжди на допомогу можуть прийти кондиціонери зі штучним інтелектом, який вбудований у вікна вагонів.



Після реєстрації на забіг і почитавши правила (є люди, які їх читають) проведення забігу вирішив, що старт на дистанцію 10 кілометрів має проходити о 14 годині, що робило його досить зручним, так як потяг з Києва у Виноградар прибуває об 11 годині дня. Але перед самим від’їздом з Києва вирішив трішки пролистати соціальні мережі забігу “Strong Race” та глянути чи на мене не очікують ніякі раптові несподіванки. Виявилось, що це була гарна ідея, так як натрапив на актуальний розклад змагань, який мене трішки ввів у ступор, бо порядок стартів змінився та відрізнявся від того, що був у правилах і учасники на дистанцію 10 кілометрів мали стартувати о 11:20, а потяг мав прибути об 11:29 (без запізнення). Трішки повагавшись їхати чи ні вирішив, що коли ще мене занесе у Виноградів, що б подивитись на руїни замку Канків (один з небагатьох замків до руйнування якого українські чиновники не доклали своєх руки, в останній третині XVI століття австрійська імператорська влада вирішила його урятувати від цієї участі) та прогулятись біля палацу Перені (досить гарно збережений). Так у мене дистанція з 10 кілометрів змінилась на 7 кілометрів, чому пізніше був трішки радий.

Після приїзду до Виноградаря вирушив у напрямку стартового містечка забігу “Strong Race”, яке розміщувалось на галявині біля урочища Виннички з краєвидом на Чорну Гору. Тому як тільки дістався стартового містечка одразу почав шукати місце реєстрації, що б отримати свій стартовий номер, а заодно і перереєструватись на дистанцію в 7 кілометрів на яку ще встигав, так як вона стартувала о 13:20.

Що ж після того як закінчився стартовий відлік учасники об 13:20 вирушили на зустріч бігових пригод. Якщо бігти по пересічній місцевості для мене звична справа, то от долати при цьому різні перешкоди було досить незвично та цікаво. І це робило дистанцію в 7 кілометрів більш цікавішою, хоча по правді великого бажання бігти не було, тому дистанція долалась більше у вільному (біговому – пішому) темпі. Все таки в даному випадкові для мене більшу цікавість представляли саме перешкоди, а не біг.

Перші дві милі маршруту проходили в основному по території лісу, де на учасників очікували такі випробування, як метання спису, підйоми на різні драбини, перекидання, носіння мішків і колоди та рукохід. Якщо з лазаням та різним носінням у мене проблем не виникало, то замість рукоходу вирішив робити 15 берпі. Друга ж частина маршруту була більш цікавішою, так як в основному проходила по берегу річки Тиса з красивими краєвидами, а на учасників очікувало багато водних перешкод, декілька бродів, пробігти по водяному плотові, переміщення каністри по воді, колючка та тягнути колесо.

На останньому відрізкові забігу для учасників організатори приготовали такі перешкоди, як стіна, рукохід, канат та кантування колеса. Після проходження яких потрібно було піднятись на невеличкий підйом за яким розміщувався фініш та смачний бограч.

Враження

Моє перше знайомство з забігами з перешкодами, яке відбулось під час участі в “Strong Race” залишило по собі в основному позитивні вражень. Як для людини, що бігла подібний формат уперше, то перешкоди були досить цікаві, а головне можна було наочно побачити до чого приблизно готуватись і на що під час підготовки потрібно в першу чергу звернути увагу, якщо буде бажання приймати участь в більш топових подібних забігах, таких як “Spartan Race” чи “Dyka Gonka”. По маршруті, то він був повністю розмічений та біля кожної перешкоди на учасників очікували волонтери, які розповідали, як потрібно долати ту чи іншу перешкоду. Організація забігу виявилась, як для невеличкого регіонального забігу досить непоганою. Що ж стосується негативного сліду, то в основному це пов’язано з інформацією про забіг, а саме їх правилами (є люди що їх читають), а саме пункту, де описано порядок проведення стартів, так він особливо від старту до старту не змінюється (топова дистанція і на зменшення). Бо звісно це добре, що вони були анонсуванні за 6 днів до змагань при цьому їх порядок змінений, але що робити коли в правилах іде один час і відразу після реєстрації під нього купується квиток, а потім бац і порядок стартів міняється.


Booking.com