Ідею спробувати свої сили в забігах з перешкодами я виношував ще з 2018 року, коли під час київського “Sport Expo” організатори “Dyka Gonka” робили вперше презентацію своїх змагань. Але тоді потрапити на них в мене не вийшло, тому відклав цю ідею у довгий ящик і вона мене очікувала до цього часу.
Так як з середини липня по серпень проходить не так багато забігів, то саме в цей період бігового затишшя я запланував свою участь в забігах з перешкодами. Нарешті я зможу не лише дізнатися на своєму досвіді, що собою являють такі перегони, а й відволіктися від уже звичайних для мене забігів.
Так як це був мій перший раз, то я вирішив обрати менш професійний старт. Такі забіги, як “Spartan Race”, “Dyka Gonka” та “Nation Race” відразу відкинув. Як на мене, вони є більш професійними, а головне потребують від учасників більшої підготовки. Участь в цих стартах дає змогу кваліфікуватись на Чемпіонат Світу або Європи. Та й у мене є головне бігове правило – забіг біжиться у ролі учасника тільки один раз (за медалькою). Тому топові старти залишимо на потім.
Тож, моє знайомство з бігом з перешкодами, в Україні мало розпочатись зі “Strong Race” або “Legion Run”. Вибирати між “Strong Race” та “Legion Run” особливо довго не довелося. У день проведення київського старту “Legion Run” проходить гірський забіг “Ucka Trail”, який для мене має більший пріоритет, тому свій вибір зупинив на літній редакції забігу “Strong Race”.
Реєстрація
Для того, щоб прийняти участь в забігу “Strong Race” потрібно зареєструватись на офіційному сайті бігової події – strongrace.com.ua. Учасники можуть обрати одну з трьох дистанцій: 10 км. / 20 перешкод (профі), 7 км. / 18 перешкод та 5 км. / 15 перешкод (аматори).
Маршрут забігу для дистанції в 7 кілометрів складався з одного кола, що проходив по пересіченій місцевості і учасникам потрібно було подолати 18 перешкод (метання спису, носіння та перекидання мішків, тягнути колоду та покришки, підйом та спуск на різні драбини, долання броду та інші).
Біг
Після нетривалих роздумів я обрав забіг з перешкодами в містечку Виноградів на дистанцію 10 км з 20 перешкодами. Бо заради 7 чи 5 кілометрів їхати літом, майже 18 годин в швидкому “комфортному потягу” від “Укрзалізниці” в мене великого бажання не було. А от 10 кілометрів тут можна було б вже подумати, а заодно скористатись безкоштовною послугою, яку надає “Укрзалізниця” в літній період у своїх потягах в 21 столітті, а саме сауною. Якщо ж вам дуже спекотно, то завжди на допомогу можуть прийти кондиціонери зі штучним інтелектом, який вбудований у вікна вагонів.
Після реєстрації на забіг і ознайомлення з правилами (є люди, які їх читають) проведення забігу я вирішив, що старт на дистанцію 10 кілометрів має проходити о 14 годині. Це мало бути досить зручним, так як потяг з Києва у Виноградар прибуває об 11 годині дня. Але перед самим від’їздом з Києва вирішив трішки пролистати соціальні мережі забігу “Strong Race” та глянути чи на мене не очікують ніякі раптові несподіванки. Виявилось, що це була гарна ідея, так як натрапив на актуальний розклад змагань, який мене трішки ввів у ступор, бо порядок стартів змінився та відрізнявся від того, що був у правилах і учасники на дистанцію 10 кілометрів мали стартувати об 11:20, а потяг мав прибути об 11:29 (без запізнення). Трішки повагавшись їхати чи ні вирішив, що коли ще мене занесе у Виноградів, щоб подивитись на руїни замку Канків (один з небагатьох замків до руйнування якого українські чиновники не доклали своєї руки, в останній третині XVI століття австрійська імператорська влада вирішила його урятувати від цієї участі) та прогулятись біля палацу Перені (досить гарно збережений). Так у мене дистанція з 10 кілометрів змінилась на 7 кілометрів, чому пізніше був трішки радий.
Після приїзду до Виноградаря вирушив у напрямку стартового містечка забігу “Strong Race”, яке розміщувалось на галявині біля урочища Виннички з краєвидом на Чорну Гору. Діставшись стартового містечка я одразу почав шукати місце реєстрації, щоб отримати свій стартовий номер, а заодно і перереєструватись на дистанцію в 7 кілометрів на яку ще встигав, так як вона стартувала о 13:20.
Після того як закінчився стартовий відлік учасники о 13:20 вирушили на зустріч біговим пригодам. Якщо бігти по пересіченій місцевості для мене звична справа, то от долати при цьому різні перешкоди було досить незвично. І це робило дистанцію в 7 кілометрів більш цікавішою. По правді кажучи, великого бажання бігти в мене не було, тому дистанція долалась більше у вільному (біговому – пішому) темпі. Все таки в даному випадку для мене цікавими були самі перешкоди, а не біг.
Перші дві милі маршруту проходили в основному по території лісу, де на учасників очікували такі випробування, як метання спису, підйоми на різні драбини, перекидання, носіння мішків і колоди та рукохід. Якщо з лазінням та різним носінням у мене проблем не виникало, то замість рукоходу вирішив робити 15 берпі. Друга ж частина маршруту була більш цікавішою, так як в основному проходила по берегу річки Тиса з красивими краєвидами, а на учасників очікувало багато водних перешкод, декілька бродів, пробігти по водяному плоту, переміщення каністри по воді, колючка та тягнути колесо.
На останньому відрізку забігу організатори приготували для учасників такі перешкоди, як стіна, рукохід, канат та кантування колеса. Після їх проходження потрібно було ще здолати невеликий підйом, за яким розміщувався фініш, а далі на всіх чекав смачний бограч.
Враження
Моє перше знайомство з забігами з перешкодами, яке відбулось під час участі в “Strong Race”, залишило по собі в основному позитивні враження. Як для людини, що бігла подібний формат уперше, то перешкоди були досить цікаві, а головне можна було наочно побачити до чого приблизно готуватись і на що під час підготовки потрібно в першу чергу звернути увагу, якщо буде бажання приймати участь в більш топових подібних забігах, таких як “Spartan Race” чи “Dyka Gonka”.
Що стосується маршруту, то він був повністю розмічений та біля кожної перешкоди на учасників очікували волонтери, які розповідали, як потрібно долати ту чи іншу перешкоду. Організація забігу виявилась, як для невеличкого регіонального забігу, досить непоганою. Був в мене і негативний досвід, який в основному пов’язаний з інформацією про забіг, а саме його правилами (є люди що їх читають). Маю на увазі пункт, де описано порядок проведення стартів. Так, він особливо від старту до старту не змінюється (топова дистанція і на зменшення). Але, що робити, коли в правилах іде один час і відразу після реєстрації під нього купується квиток, а потім бац і порядок стартів міняється.
