Міні-подорож регіонами України - "Забіг у Пирогові"

Міні-подорож регіонами України - "Забіг у Пирогові"

Як люди, які полюбляють бігати, можуть разом привітати країну з Днем Незалежності? Звісно ж, яскравими змаганнями! Щороку 24 серпня або поруч із цією датою українська бігова спільнота влаштовує тематичні святкові забіги, чим не тільки привертає увагу до важливої для країни дати, а й робить важливий внесок у популяризацію спорту й активного способу життя.



У 2020-му серед усіх бігових подій, організованих до Дня Незалежності, вирішив обрати “Забіг у Пирогові”. Адже проводять його там, де зберігається українська традиція – на території Національного музею народної архітектури та побуту. Саме місце стало вагомим аргументом, щоб зупинити свій вибір саме на цьому змаганні.

Просто уявіть: ти біжиш дистанцією, а довкола – наша країна в мініатюрі. Традиції, збережені в мальовничих хатах; колоритні комори, криниці й інші атрибути давнього українського села. На території музею нині є понад 300 пам’яток народного будівництва XVI-XX ст. І частина з них якраз потрапляє у маршрут святкового забігу! Тільки й встигай милуватися красою, долаючи свою дистанцію.

Забіг організували за день до національного свята – 23 серпня. Але особлива урочиста атмосфера все одно була присутня протягом усього змагання.

Реєстрація

Щойно я ухвалив рішення їхати саме на “Забіг у Пирогові”, перейшов до реєстрації. Записатися в учасники святкового змагання можна було на сайті athletic-events.com, що вдало й зробив. Організатори пропонували обрати одну з двох дистанцій: основну на 10 кілометрів та дистанції-супутника на 5 кілометрів. Зважаючи на те, що я частенько бігаю й півмарафони, обрав для себе основну дистанцію на 10 кілометрів.

Біг

“Забіг у Пирогово” став для мене другим змаганням 2020 року, де приходилось бігти по території музея. Першими стали змагання в лютому 2020-го – на “Pyramids Half Marathon” у Єгипті, який проводять серед комплексу всесвітньо відомих пірамід, що збереглися з часів фараонів. Але повернемося до забігу на Київщині.

Крім нового формату (в музеї під відкритим небом), “Забіг у Пирогові” став для мене ще й своєрідною перевіркою форми на карантині. За період вимушеної ізоляції довелося близько 5-ти місяців “відпочивати” від бігу, тож змагання були контрольним стартом після повернення до бігу.

Звісно ж, найцікавіше почалося вже після старту о 10:00. Маршрут забігу на 10 кілометрів складався з двох кіл зі змішаним покриттям: асфальт – бездоріжжя. Кілька підйомів на дистанції додавали драйву. На дистанції в 10 кілометрів була розміщена одна точка гідрації – біля старту/фінішу. Учасники, які обрали 5 кілометрів, бігли разом із нами, щоправда вони долали лише одне коло.



Першу половину забігу мені вдалося подолати за 28 хвилин. І це, як на мене доволі непоганий показник, з огляду на те, що протягом кількох місяців до забігу в мене особливо й не було тренувань. Другу половину маршруту долав уже не так активно. Вже не було особливого бажання підніматися на підвищення, тож цю частину пробіг повільніше, ніж першу.

Через 1 годину 5 хвилин після старту я перетнув фінішну лінію. Чи задоволений я був цим часом? Не сказати, що такий результат мене потішив, але я розумів, що в реаліях 2020-го такий показник теж нічого, тож особливо не засмутився. Добіг, зафіксував свій час і пішов ласувати самачними смаколиками, якими всіх учасників частували на фініші.

Враження

Команда, що організувала “Забіг у Пирогово”, попрацювала добре – подія була комфортною для всіх учасників від моменту реєстрації до церемонії нагородження. По-перше, був вдало обраний маршрут. І рельєф, і різні типи покриття стали хорошим змагальним елементом і нагодою для кожного перевірити себе в різних умовах. По-друге, продумана інфраструктура кола зробила змагання зручним для всіх. По-третє, автентична локація додала особливого шарму цьому святковому змаганню. Тож після залишилися приємні спогади й гарні враження.


Booking.com