Постійні читачі мого блогу про біг вже, мабуть, в курсі того, що зі мною сталося одного разу у польському місті Валбжих. Наслідки цієї цікавої історії трохи перенеслися на мою чергову подорож до Польщі. Але давайте розповім про все по черзі.
“Pila Polmaraton” – це значна бігова подія, бо саме цей півмарафон входить в число тих, що визнані на міжнародному рівні. Траса півмарафону сертифікована такими організаціями, як PZLA, IAAF та AIMS. Тому в мене навіть не з’явилося сумнівів чи брати участь у цьому півмарафоні. Крім того півмарафон “Pila Half Marathon” вже на протязі багатьох років приймає польський чемпіонат з бігу на дистанцію в 21 кілометр, в Україні його аналогом є “Kovel Half Marathon”. Він мав стати моїм п’ятим забігом на шляху до отримання такої бажаної “Корони Польських Півмарафонів“. Тому подорож на півмарафон “Pila Half Marathon” став черговою сходинкою до поставленої цілі.
Реєстрація
Зареєструватися на участь у півмарафоні можна на офіційному сайті бігової події. При реєстрації треба вказати свій розмір футболки, ввести контактну інформацію (ПІБ, e – mail та мобільний номер). Після цього треба внести оплату за стартовий пакет учасника.
Дорога до стартового містечка
Добиратися до стартового містечка півмарафону вирішив через Варшаву. Переліт було заплановано на 6-е число – це була п’ятниця. І хоч календар не брехав, мене не покидало відчуття, що це справжнісінька “п’ятниця 13-е”. Збираючи зранку свій рюкзак, я зрозумів, що страховка моя залишилася в Валбжиху у Польщі. Ретельно все перешукавши вдома, так й не знайшов страховку, а оформлювати нову вже не було часу. Через це довелось їхати до аеропорту без неї, сподіваючись, що при перетині кордону про неї не згадають запитати.
Вилітав я з аеропорту “Бориспіль”, бо в більш зручному для мене по розміщенню аеропорту “Київ” у цей час ремонтувалася злітна смуга. З “Борисполя” я вилетів до аеропорту “Модлін”, що знаходиться неподалік Варшави.
Сказати, що аеропорт “Модлін” залишив в мене гарне враження не можу. Найбільш зручним для себе я вважаю аеропорт “Шопен”. Дістатися до Варшави з “Модліна” було не важко – туди ходив потяг та автобус. А ось зворотна дорога вже не була такою легкою.
З 23:30 до 5:00 автобус “ModlinBus” не ходить. Ще й залізнична станція “Модлін” закривається з 00:00 до 5:00 – при цьому знаходитися на ній до ранку не можна, бо усіх пасажирів просять покинути приміщення вокзалу. Подібних проблем з аеропортом “Шопен” в мене ніколи не виникало, бо він розміщений прямісінько в самій Варшаві.
Але саме цікаве мене очікувало на митниці у Польщі. Я дуже хвилювався з приводу своєї страховки. Виявилося хвилювання було не даремним – прикордонник почав задавати мені дуже багато питань з приводу того куди я прямую, цілі мого візиту до Польщі, термінів перебування. Також він почав перевіряти усі мої документи – бронювання готелю, зворотні квитки, кошти. Я думав лише про одне – “Будь ласка, не питайте мене про страховку!”. Через це я продовжував нервувати, а прикордонник все намагався з’ясувати, чому я такий знервований.
Але після тривалого спілкування з прикордонником все ж отримав свій штамп у закороченному паспорті. Залишивши стійку митного контролю, я нарешті з полегшенням видихнув. Після чого вирушив до міста Піли, де мене чекав черговий півмарафон.
Заселення до готелю починалося тільки о 14:00. Тому після прибуття до міста проведення півмарафону за своєю традицією я вирішив трохи прогулятися ним та ближче познайомитися з самим містом. Піли – дуже гарне місто з сучасною забудовою. Шукаючи цікаві об’єкти, я звернувся до Google, який підказав мені вирушити до колишнього залізничного депо. Зійшовши з потяга, я пішов саме туди.
Зручним було те, що цей промисловий об’єкт знаходився поблизу вокзалу. Але нічого цікавого я там для себе не знайшов – депо було огороджене парканом, та ще й знаходилося на території діючого залізничного депо.
Після цього я вирушив до готелю. Йшов не поспішаючи, насолоджуючись на шляху красою міста. У номері я трохи відпочив після дороги в очікуванні мого друга Сергія. Зустрів я його десь о 17:00 й ми разом вирушили забирати стартові пакети. Видавали їх в одній з місцевих шкіл в актовому залі. Забравши пакети, можна було відвідати паста-паті. Вона проводилась з 17:00 до 19:00 на території цієї ж школи. Завершивши усі справи з підготовки до півмарафону, ми вирішили трішки прогулюватися вечірнім містом.
Біг
Старт півмарафону в Пілі було призначено на 11:00. Маршрут півмарафону “Pila Polmaraton” складався з двох повністю асфальтованих кругів (великого і малого кола), що проходили вулицями міста Піла. Разом з Сергієм ми прийняли рішення, що будемо стартувати з пейсмейкером на 1:40. Мені б хотілося, щоб був пейсмейкер на 1:45, але вибір був лише з 1:50 та 1:40. Тому вирішили прискоритися й подолати такий рубіж.
У півмарафоні “Pila Polmaraton” була помітна особливість саме для мене – цей забіг став першим, у якому я біг, спираючись на свій пульс, а не на швидкість, як я це робив раніше. Старт був цілком вдалим, але наближуючись до 10-го кілометру мій пульс все впевненіше підіймався до позначки 180. Треба було щось робити, щоб зменшити пульс.
У боротьбі с пульсом пройшла друга половина шляху. Спочатку він підскакував до 177, а потім, навпаки, опускався до 130-150. Це більше нагадувало не біг, а якісь інтервали. Але 180 та навіть більше не переставали мене лякати. Усе йшло не так, як хотілося, але ми хоча б бігли до фінішної лінії.
Враження
Півмарафон “Pila Half Marathon”, як я й сподівався, залишив після себе гарні враження та спогади. Організація заходу була на дуже високому рівні, а на трасі відчувалася добра підтримка глядачів.
Для себе я відкрив нову главу у своїй біговій історії, як колись це було на півмарафоні “Goverla Race“. У процесі бігу я використовував нові для себе гаджети. До цього я оперувався лише своєю швидкістю, бо було дуже приємно бачити як з разу у раз час долання кілометрів зменшується. Але цього разу саме пульс став ключовим показником. Коли бачиш, що він екстремально підвищується, охоплює деяка тривожність.
Завдяки участі у “Pila Half Marathon” я зрозумів, що потрібно починати більш глибоко занурюватися у найтонші аспекти бігу за пульсом.
Booking.com
