Коли не спиться - "Night Marathon-Fest"

Коли не спиться - "Night Marathon-Fest"

У котрий раз шукаючи серед анонсів українських забігів щось нове й цікаве випадково натрапив на нічний марафон “Night Marathon-Fest“, що проводиться у місті Вишгород, Київської області. Ще у 2017 році вперше дізнався про те, що бувають такі “нічні” марафони, але потрапити на такий забіг мені не доводилося. Цей марафон мене дуже зацікавив, бо хотілося взяти участь у чомусь незвичайному та новому на відміну від традиційних заходів.



Довго не думаючи – одразу вирішив зареєструвався для участі у бігові події “Night Marathon-Fest”, а заодно придбав їх фірмову футболку. У вечір суботи зібравши усе необхідне бігове спорядження до рюкзака та вирушив на станцію метро “Героїв Дніпра”, де учасників забігу очікувала гарненька жовта маршрутка, що була підготовлена організаторами забігу для учасників з Києву та повинна була відвезти мене до міста Вишгорода.

Отримавши свій номерок учасника “Night Marathon-Fest” “2125” та переодягнувшись. А так як до старту залишалося ще багато часу, тому гріх було не намилуватися красою цього мальовничого місця та зробити пам’ятні фотографії. Для мене будь-який забіг стає чудовою нагодою для нових цікавих знайомств з такими ж поціновувачами бігу. Блукаючи набережною, мені зустрівся Олександр Рекола – бувалий бігун, що також приїхав взяти участь у марафоні. Новий знайомий виявився настільки цікавим співрозмовником, що я і не помітив як швидко минула година.

“Night Marathon-Fest” – це незабутня подія, де можна зустріти новачків та відомих
бігунів, взяти участь у неповторному нічному марафоні, відтягнутися під феєричне
музичне шоу, скуштувати найсмачнішу вуличну їжу та найкращі сорти крафтового пива, а також зустріти неперевершений світанок над Київським морем у атмосфері свята та шумних веселощів.

Сама траса забігу проходила поблизу Київського водосховища. Стартове містечко забігу “Night Marathon-Fest” було організовано прямо на набережній, де учасники могли зареєструватися, отримати стартові номерки та залишити у камерах схову свої речі. Біля стартового майданчика була розміщена сцена. Але на жаль у ту ніч не дуже пощастило з погодою.

Старт забігу було дано рівно о 00:00. Опівночі стартували одразу усі учасники – і ті, що бігли півмарафон, і ті, що марафон, а також учасники естафети. Шлях траси пролягав колами – довжина повного кола складала 4,2 км.. Учасники півмарафону повинні були пробігти 5 таких кіл (21 км.), а ті що бігли повний марафон – 10 кіл (42 км.). Сама траса була рівнинною, але напружувало лише одне – розвороти.

Я не дуже люблю бігти по колу, але незважаючи на це, забіг став дуже цікавим та незвичайним: саме така траса показала недоліки моєю підготовки до марафону. Я ніколи не дотримувався якихось особливих програм – просто біг у звичайному та комфортному для себе ритмі. Але обганяючи дівчину у яскраво-червоних гетрах я відмітив про себе, що вона дотримується особливої тактики. Ритм її кроків залежав від пульсу – дівчина постійно слідкувала за частотою серцебиття за допомогою пульсометра.



На останньому колі сил в мене вже майже не було, а та сама дівчина, навпаки, стала легко набирати темп. Ця учасниця з її червоними гетрами надовго засіла у моїй пам’яті – наздогнати її так і не вдалося, незважаючи на мої зусилля. Тому я вирішив також придбати собі пульсометр та навчитися правильно бігти, орієнтуючись за пульсом – дівчина у гетрах мені наочно продемонструвала, які гарні можна здобути при цьому результати.

Добігши до фінішу “Night Marathon-Fest”, я отримав медаль учасника. Забрав свій рюкзак з камери схову та став спостерігати за тим, як фінішують інші учасники. Там я зустрів свого нового знайомого і ми разом відпочивали від забігу, розмовляючи про біг, аж поки не настав час вирушати до автобусної зупинку та їхати додому.