Смуток на берегу Дуная - "Ізмаїльський марафон"

Смуток на берегу Дуная - "Ізмаїльський марафон"

Моє знайомство з українськими марафонами розпочалось в 2019 році з марафону в місті Краматорськ. Тому цього року продовжив своє знайомство з марафонами України і на осінь вирішив пошукати підходящі марафони для цього.



Довго думати, який саме український марафон хочу пробігти не прийшлось, бо давно хотів відвідати містечко Ізмаїл, де саме наприкінці вересня мав проходити місцевий марафон, який має 20-ти річну історією. Тому свій вибір вирішив зупинити саме на місті Ізмаїл та його марафоні.

Реєстрація

Для участі в “Ізмаїльському марафоні” реєструватись зарання не потрібно було це можна було зробити за день до змагань при отримані свого стартового номера, крім того стартового внеску також не було, так як марафон був безкоштовний для всіх. Бажаючі взяти участь в “Ізмаїльському марафоні” могли обрати одну з трьох дистанцій, а саме марафон (основна), півмарафон та біг на 5 кілометрів.

Маршрут основної дистанції “Ізмаїльського марафону” складався з одного кола, яке частково проходило, як територією міста так і селом Лошинівка. Крім того на дистанції було 8 пунктів харчування, де учасники марафону могли відновити свої сили під час бігу.

Біг

Як завжди при бігових подорожах по території України поїздка до міста Ізмаїл розпочалась у п’ятницю ввечері, де потяг Київ – Ізмаїл мав доставити мене до місця проведення марафону. Суботній ранок розпочався з вокзалу міста Ізмаїл, де учасників марафону зустрічали організатори. Після невеличкої екскурсії містом ми вирушили отримувати свої стартові пакети для участі в марафоні. Крім того для учасників, що приїхали зарання на марафон організатори приготували два варіанти проживання, один безкоштовний на базі бігового клубу “Суворовець”, а інший платний (130 грн. за особу) в номері готелю “Ізмаїл”. Прогулянка містом Ізмаїл мені дуже сподобалась, так як місто дуже чиста, а головне має велику кількість гарних парків, де ніхто не бігає, що було досить дивно, як для мене.



Найцікавіше з ізмаїльських бігових пригод розпочалось недільного ранку о 8 годині ранку, коли учасники “Ізмаїльського марафону” вийшли на старт. Так як учасників на марафон і півмарафон було не багато, то старт на ці дві дистанції був спільний.

Перші 6 кілометрів маршруту марафону проходили по території міста Ізмаїл, а далі вибігали за межі міста та рухались до села Лощинівка, де на них очікував розворот, та біг у зворотному напрямку до фінішу, що розміщувався на території місцевого стадіону. Сама траса марафону мала декілька підйомів та спусків. Крім того на учасників на маршруті очікувало 8 пунктів харчування (3, 6, 10, 21, 36, 39 кілометри), де учасники могли трішки відновити свої сили водою та фруктами.

Бігти перші 10 кілометрів було досить комфортно, так як маршрут проходив по території міста, а потім йшов повз ліс та навколишні поля. Перші 7 миль марафону мені вдалось здолати за одну годину, крім того на 6 і 10 кілометрі забігав на пункт харчування, що б трішки освіжитись.

Найцікавіше розпочалось для мене після 10 кілометра. Так як наступні 10 кілометрів прийшлось долати без води, бо наступний пункт харчування розміщувався тільки на 21 кілометрі. Але не дивлячись на це першу половину марафону мені все таки вдалось подолати за 2 години, хоча далі бігти великого бажання не виникало. Особливо коли згадував, що знову прийдеться бігти 10 кілометрів без води. Тому на пункті харчування прийлось трішки затриматись, що б відновитись перед подоланням наступних 10 кілометрів, але виявилось, що б побачити знову воду мені прийшлось бігти цілих 15 кілометрів, так як наступний пункт харчування розміщувався не на 32, а на 36 кілометрі. Тут потрібно окремо відзначити бригаду медиків, що страхували. Сказати, що після цього було велике бажання бігти, навряд чи можна, але помаленько не дивлячись ні на що продовжував свій рух до фінішу. Перед фінішом на розвилці перед вокзалом прийшлось тпоблукавши, цей факт ще дужче рознервув, але все таки чераз 5 годин бігу дістатись фінішу мені все таки вдалось. І цей факт мене дуже ощасливив, бо я нарешті зміг втамувати спрагу і мені більше нікуди не потрібно було бігти.

Враження

Що тут сказати так як перед цим говорив з Олегом Рильським, а відповідно знаючи в яких умовах цього року проводився “Ізмаїльського марафону”, який має 20-річну історію, тут можна тільки сісти на берегу Дуная і плакати, що в Україні замість підтримки такі старти просто помирають і єдине, що їх тримає притомними це невеличка група активістів, що полюбляють бігати.

Звісно хотілось окремо подякувати організаторам “Ізмаїльського марафону”, волонтерам, медикам, що не дивлячись на ті умови перед якими вони були поставлені їм все-таки вдалось провести цьогорічний “Ізмаїльський марафон”, забезпечити учасників дешевим проживанням та святковим фуршетом.


Booking.com