Вибір марафону на осінь був доволі простим, бо мені довелося обирати один з українських марафонів. А ось у грудні хотілося чогось нового та іноземного, тому я шукав цікавий закордонний старт й бажано у тій країні, де мені ще не довелося до цього побувати.
Спочатку я хотів обрати якийсь з італійських марафонів, що проводяться у грудні, а саме марафон в Равенні або Пізі. Але поки що для мене участь у марафонах – це більше біг у власне задоволення. Потрохи я даю своєму організму змогу звикнути до того навантаження, яке отримує бігун під час марафону. Через це я вирішив відкласти марафони Італії до кращих часів, та звернути увагу на Іспанію. Серед іспанських марафонів мою увагу привернув марафон у місті Малага, який здався мені доволі цікавим, щоб саме цим забігом завершити свій сезон.
Реєстрація
У “Malaga Marathon” є власний офіційний сайт, де проходить реєстрація учасників – zurichmaratonmalaga.es. Під час реєстрації можна обрати бажану дистанцію – доступні дистанції на 21 та 42 кілометри (тобто півмарафон та марафон). Також треба ввести свої контактні дані та вказати свій розмір футболки (у цьому випадку це була кофта). Ще за окрему оплату можна обрати додаткові опції, наприклад фото з фінішу, гравіювання на медалі чи футболку. Далі сплачується стартовий внесок, після чого на електрону пошту приходить повідомлення про реєстрацію учасника марафону “Malaga Marathon“.
За декілька днів до бігового заходу учаснику присвоюється стартовий номер. За бажанням можна додатково зареєструватися на участь у “Breakfast Run” – це ранковий п’яти кілометровий пробіг, який проводиться за день до основного марафону неподалік спортивної виставки “SportExpo”.
Дорога
Після сплати стартового внеску я взявся за планування подорожі до Іспанії. Шлях виявився неблизьким – на мене чекали декілька пересадок та три літаки, які доставили мене з Києву спочатку до Варшави, потім до Барселони, й тільки після цього до Малаги. У довгих очікуваннях рейсів під час пересадок мене рятувала книга “Пробіжи свій кращий марафон” за авторством Максима Кривенка. Мені знадобилося 24 години, щоб дістатися з Києва у Малагу. Після приземлення я одразу ж вирушив до центру міста. Заселення до хостелу починалося тільки о 15:00, тому я не став гаяти часу й почав знайомство з затишними вуличками Малаги.
У п’ятницю розпочала свою роботу спортивна виставка “SportExpo”, але завітати до неї вирішив тільки наступного дня зранку. Усе найцікавіше мало проводитися саме у суботу, а саме паста-паті та “Breakfast Run”. Тому у п’ятницю я відпочивав після тривалого перельоту й більш тісно знайомився з містечком.
Біг
Майже усю суботу з самого ранку я провів на “SportExpo”. Початок дня на “Estadio Ciudad de Málaga” видався доволі цікавим – саме тут стартував забіг на 5 кілометрів “Breakfast Run”. Тут на мене чекали пригоди з пошуку місця, де проводилася видача стартових пакетів для “Breakfast Run” – це переросло у справжнісінький квест. У п’ятницю їх видавали в одному місці, а вже у суботу його змінили й було незрозуміло, де мені отримати той пакет. Все ж таки перед початком старту мені вдалося знайти потрібне місце, і я отримав нарешті свій номер та вирушив на першу пробіжку вулицями Малаги.
Візит до “Breakfast Run” не став даремним, бо саме тут зустрів своїх земляків – українських бігунів з міста Суми. Разом ми пробігли цей п’яти кілометровий забіг. Спортивна виставка також виявилася доволі непоганою. Як завжди тут можна було побачити різноманіття спортивних товарів та стендів з інформацією про найцікавіші марафони в Іспанії та інших країн.
Після “SportExpo” на мене чекала паста-паті, яку цього разу провів також у компанії українців, але на цей раз киян. Після цікавого спілкування з ними я вирушив до свого хостелу, щоб добре відпочити перед своїм першим іспанським марафоном.
Старт марафону було призначено на 8:30, тому у неділю прокинувся доволі рано. Не обійшлося без пригод: прибувши до стартового містечка зустрічав усе що завгодно – волонтерів, бігунів, які готувалися до початку забігу, намети де робили масаж, та багато іншого окрім таких потрібних мені камер схову. Я деякий час поблукав у пошуку їх, але все ж знайшов. Здавши нарешті свої речі до камери схову я вирушив до стартового майданчика, де на мене чекав третій марафон у моєму досвіді, та останній забіг у 2019 році, який я сподівався вдало підкорити.
Старт давали одночасно для учасників півмарафону та марафону. Стартували учасники в одному стартовому коридорі. Цікавим видався сам маршрут марафону, бо більша його частина була переважно рівнинна й проходила набережною з надзвичайними краєвидами. На початку дистанції та вже майже біля фінішу були невеличкі підйоми. Маршрут проходив майже через усю Малагу, а останні кілометри пролягали через старі райони міста. Було лише одне, що трохи бентежило мене, а саме сильний вітер. На набережній було достатньо вітряно, й бігти опираючись вітру зовсім не хотілося.
Враховуючи те, що до старту я попередньо не готувався, початок марафону видався доволі легким й спокійним. Я обрав пейсмейкера на 4 години 30 хвилин, й першу половину забігу намагався відповідально триматися темпу, який він задавав. Подолати перші 21 кілометри було не дуже важко – я біг як звик, дотримувався темпу пейсмейкера та насолоджувався навколишніми краєвидами. Періодично забігав на пункти гідрації, щоб втамувати спрагу водою та ізотоніком. Після перетину 21 кілометру волонтери розділяли бігунів, тому ті, хто біг півмарафон побігли на фініш а хто біг марафон – продовжували бігти другу його частину.
Найцікавіше для мене розпочалося десь на 25 чи 26 кілометрі. Я відчув, що мою праву ногу зводить судома, тому довелося повністю зупинити біг, щоб відновити нормальний стан. Подолавши судому, я продовжив бігти, але ще через кілька кілометрів про себе дали знати нові кросівки. Точніше кажучи це був невеличкий камінчик – він якось потрапив всередину й почав неприємно натирати ногу та заважати бігти. Тільки після третьої спроби мені вдалося позбавитися від нього. Поспішати після цього вже не було сенсу й навіть настрій почав трішки погіршуватися.
Але несподівано на моєму шляху зустрівся іспанець Карлос, який приймав участь в “Kyiv City Marathon”. Цікава розмова з Карлосом трохи відволікла від бігу. Останні кілометри до фінішу проходили старою частиною Малаги, де на бігунів чекала шалена підтримка й атмосфера незгасаючого свята. Дістався фінішу я за 4 години 50 хвилин. “Malaga Marathon” перетворився для мене на ще одну цікаву бігову історію, сповнену незабутніх вражень та пригод й став чудовим доповненням до марафону в Краматорську та Копенгагенського марафону.
Враження
Досить непоганим для мене виявився іспанський марафон “Malaga Marathon”, який став вдалим завершенням бігового сезону 2019 року. Марафон має сертифікацію «Road Races Bronze Label», що добре можна побачити по рівню його організації. Маршрут переважно рівнинний, без великих підйомів, а ще й радує мальовничими краєвидами. Траса майже повністю асфальтована, тільки у старому місті зустрічається бруківка. Особливо радує гарна підтримка глядачів, яка стає ще більш жвавою на останніх кілометрах забігу, які проходять дуже атмосферними історичними вуличками міста Малага.
Booking.com
