Продовженням мого знайомства з українськими півмарафонами стали змагання у містечку Дрогобич. Тут наприкінці травня пройшов “Drohobych Half Marathon”. Варто одразу зазначити, що Дрогобич є другим містом після Львову в області, яке має свій власний півмарафон.
Реєстрація
Для того, щоб стати учасником півмарафону в Дрогобичі, необхідно було пройти реєстрацію на офіційному сайті “Drohobych Half Marathon” runstyle.net. Тут кожен любитель бігу міг обрати дистанцію, яку хотів би пробігти.
Окрім основної дистанції на 21 кілометр, організатори пропонують спортсменам забіг на 7 кілометрів та естафету. Під час реєстрації також необхідно сплатити стартовий внесок, розмір якого залежить від дистанції та дати реєстрації. Для основної дистанції, півмарафону він становив 500 гривень.
Маршрут
Маршрут півмарафону у Дрогобичі проходить його затишними старовинними вуличками міста. Основна дистанція, складається з 3 кіл по 7 кілометрів кожне, де передбачено одразу три пункти харчування та гідратації.
Крім того, організатори бігової події для учасників та вболівальників змагань облаштували два музичних майданчика, де лунала чудова музика, яка підбадьорювала учасників півмарафону.
Біг
Мої бігові пригоди, як завжди, розпочалися з дороги від Києва до Дрогобича. Для цього я скористався прямим потягом зі столиці, але можна було також їхати до Львову, а потім добиратися до Дрогобича прямою електричкою чи з пересадкою у місті Стрий або Самбір. Прямий потяг із Києва для мене став найзручнішим варіантом, адже не треба було витрачати час на пересадки. Потяг прибував у зручний час – за 2 години до початку Дрогобицького півмарафону. Це давало змогу не лише спокійно дістатися місця змагань, але й неспішно прогулятись ранковим містом по дорозі до стартового містечка. Тож моя подорож на “Drohobych Half Marathon” розпочалась суботнього вечора з залізничного вокзалу міста Києва і потягу номер 49.
По прибуттю до Дрогобича недільного ранку я одразу відправився від залізничного вокзалу до площі Ринок. Туди, де розміщувалося стартове містечеко півмарафона “Drohobych Half Marathon” і де на мене очікував мій стартовий пакет. Щоб його отримати необхідно було назвати свій стартовий номер та пред’явити посвідчення особи.
З самого ранку на площі Ринок почали потроху збиратись учасники півмарафону і чим менше часу залишалось до старту, тим їх ставало усе більше і більше. Перед самим стартом відбувся невеличкий брифінг організаторів і розминка, що є вже традицією для більшості подібних змагань. Після цього о 10:00 розпочалося найголовніше – старт півмарафону та естафети, а після них стартував забіг на 7 кілометрів.
Учасники півмарафону повинні були подолати 3 кола по 7 кілометрів кожне. Маршрут проходив затишними вуличками Дрогобича повз основні архітектурні пам’ятки і історичні будівлі. Покриття переважно було асфальтним, але було кілька ділянок на дистанції, що вкриті бруківкою. Весь маршрут півмарафону був перекритий від руху стороннього автотранспорту, за чим спостерігала місцева поліція. На кожному пункті харчування спортсменів очікували фрукти, вода, ізотонік. З облаштованих організаторами сцен лунала чудова музика, яка підіймала настрій та підбадьорювала учасників півмарафону.
Щодо самого забігу, то хочеться сказати, що цього року мені щастить на забіги, у яких маршрут складається з декількох кіл. Це стосується і “Drohobych Half Marathon”. Після того, як закінчився стартовий відлік на мене очікувало 3 кола по вулицям Дрогобича. Перше з них (4 милі) підкорилось досить легко, я біг і насолоджувався вуличками старого Дрогобича, час від часу забігаючи на пункти гідратації, щоб попити води, а там і нове коло та все по новому. Перше коло мною було підкорено за 34 хвилини, на 8 миль дистанції я витратив – 1 годину 10 хвилин, дістатись же фінішу півмарафону мені вдалося за 1 годину 57 хвилин. Після фінішу на всіх учасників очікував смачний український борщ та цікаві екскурсії містом.
Враження
В цілому “Drohobych Half Marathon” справив на мене приємне враження. Він був добре організованим, особливо якщо враховувати, що то була його перша редакція. Повністю перекритий рух автотранспорту, включаючи центральні вулички міста, відчувалася постійна підтримка організаторів, глядачів і місцевих жителів.
