У пошуках водоспадів - "Runa Run Trail"

У пошуках водоспадів - "Runa Run Trail"

Після участі в 2019 році в гірському забігові “Goverla Race” хотілось знову пробігтись Українськими Карпатами, але нажаль підходящих гірських стартів (їх є багато, але основна дистанція у них всіх більше 40+ кілометрів) тоді не було. Але в 2020 році на карті трейлових забігів України, так вчасно з’явився новий гірський забіг “Runa Run Trail”, тому одразу звернув на нього свою увагу. І в цьому році вирішив, що неодмінно потрібно прийняти у ньому участь, крім того “Runa Run Trail” повністю підходив під мої особисті правила, а саме основна дистанція 40- кілометрів, а саме 25 кілометрів і має набір висоти 1120 метрів, що мене повністю влаштовувало.

Registration

Зареєструватись на гірський забіг “Runa Run Trail” можна було через офіційний сайт бігової події runarun.com.ua, де учасники могли обрати одну з двох дистанцій, а саме 25 або 10 кілометрів відповідно.

Маршрут для дистанції в 25 кілометрів складався з одного кола та набору висоти в 1120 метрів. Під час забігу на учасників очікував підйом на найвищу точку Перечинщини – Полонину Руну (1479 метрів) та на вершину Високий Верх (1413 метрів). На початкові трейлу учасники могли помилуватись красивими водоспадами Соловей, Давір, Переступень та Крутило, які складають групу Лумшорських водоспадів, на середині трейлу перед учасниками відкривалась чудова панорама з полонини, а на при кінці трейлу на учасників очікувало озеро Великий Трусня. Крім краси Українських Карпат на маршруті трейла також було організовано для учасників три пункти гідратації, де вони могли трішки відновити свої сили смачними смаколиками.

Run

Місце старту “Runa Run Trail” розміщувалось недалеко від міста Перечин в селі Лумшори. Дістатись цього мальовничого куточка з Києва можна було двома способами їхати на Ужгород, або на Перечин, а там вже зранку у день старту на учасників трейлу очікував трансфер, який довозив бажаючих побігати до стартового містечка. Для себе вирішив, що буду їхати на знайомий мені вже Ужгород (“Uzhhorod Half Marathon”), а не на Перечин, так як в Ужгороді можна було забрати зарання свій стартовий номер, а крім того в Перечені проходить “Perechyn Half Marathon” і відповідно буде змога відвідати це містечко, а раптовим проїздом особливо не хотілось псувати свої майбутні враження.



Вечір четверга для мене вже традиційно розпочався на Київському вокзалі, де черговий раз на мене очікував потяг, який мав частково доправити мене до нових бігових пригод. П’ятниця пройшла теж досить традиційно для передстартових днів прогулянка містом, вечірня пробіжка та отримання стартового номеру для участі в трейлі. Саме цікаве мало розпочатись вже наступного ранку о 9:45.

Субота розпочався на стоянці готелю “Закарпаття”, де на учасників трейлу “Runa Run Trail” очікував трансфер, який мав доправити їх до стартового містечка забігу, тому в дорозі можна було ще трішки покимарити, так як через ранковий туман навколишніми краєвидами особливо не виходило помилуватись. Діставшись стартового містечка, де вже вирувало бігова атмосфера, тому одразу вирішив розпочати підготовку до забігу (переодягнутись та здати речі до камери схову).

Очікувати на початок старту “Runa Run Trail” довго не прийшлось і після невеличкої розминки учасники на дистанцію 25 кілометрів (для дистанції 25 і 10 кілометрів старти були окремими) почали займати свої місця в біговому коридорі та слухали останні настанови від організаторів перед початком бігових пригод, а для мене він ще мав трішки елементів своєрідного дежевю.

Початок трейлу “Runa Run Trail” проходив по асфальтній дорозі, яка десь через 1 – 2 милі переходила в грунтову (бездоріжжя) і відповідно розпочинався найважчий відрізок маршруту, а саме підйом, який проходив в основному через буковий ліс, повз групу Лумшорських водоспадів (Соловей, Давір, Переступень та Крутило), а далі на полонину та вершину – Полонину Руну. А що б підкорювати підйом учасникам було більш цікавіше на цій ділянці було багато багнистих ділянок. Перший пункт харчування на учасників очікував приблизно десь на 4 – 5 милі, де учасники могли втамувати спрагу водою.

Долаючи першу половину маршруту – підйом, який тоді здавався безкінечним у моїй пам’яті почали час від часу спливати спогади двомісячної давності з трейла – “Risnjak Trail”. Під час “безкінечного” підйому радувало одне, що цього разу бігти потрібно було по широкій дорозі, а не по вузенькій стежці гузьком. Приблизно десь після 6 милі знайшов для себе нову розвагу і зустрічаючи по дорозі великі ділянки з болотом і водою вирішив, що оббігати їх не так цікаво, як бігти через них.

Приблизно десь між 8 – 9 милю закінчувалась лісова полоса і починалась полонина з якої відкривалась красива панорама навкруги. А вже на 10 милі на учасників очікував другий пункт харчування на якому я трішки затримався відновлюючи свої сили після підйому смачним печивом, колою та салом.

Після другого пункту харчування на учасників очікував вже шлях на фініш через полонину, тут прийшлось трішки утеплитись, бо почав накрапати дощ і віяв прохолодний вітер, а далі знову ліс, третій пункт харчування, що знаходився біля озера Велика Трусня і далі серпантином до фінішу. Долаючи серпантин на мене знову накотились спогади двомісячної давності про Хорватію, де фінальний відрізок трейлу теж складалась з серпантину. Спускаючись по серпантину і доганяючи чергового бігуна раптово біля нього помітив його чудового напарника, який радісно супроводжував свого господаря протягом усієї дистанції і за яким було цікаво спостерігати. Тому здолавши серпантин вирішив, що мій фініш має бути неодмінно, після цього маленького пухнастика та його господаря, тому перед початком асфальтного відрізку вирішив їх зачекати і останні кілометри трейлу пробігти в компанії веселого вест-хайленд-вайт-тер’єра (по поводу породи не дуже впевнений).

Перетнути фінішну лінію мені вдалось через 4 години 28 хвилин після того як вирушив у свої пригоди під назвою “Runa Run Trail”, пробігши чудовим маршрутом, для мене ще з елементами своєрідного дежевю, а головне в чудовій компанії вест-хайленд-вайт-тер’єра.

Impression

Що ж участь в гірському забігові “Runa Run Trail” подарувала багато незабутніх емоцій. Чудова організація проведення бігового заходу, цікавий маршрут трейлу, окрема шана організаторам, що при розмітці маршруту не використовували стрічку, а все маркували фарбою та табличками (на деяких поворотах можливо додаткові таблички були б не зайві). Ну і звісно велика подяка волонтерам, які чатували на учасників на пунктах харчування та їх підтримували.


Booking.com