У пошуках пасхального кролика - "Easter run"

У пошуках пасхального кролика - "Easter run"

Переглядаючи перелік забігів на квітень місяць, мою увагу одразу привернув “Easter run” у місті Харкові. А зацікавився ним тому, що одна з його дистанцій сягала 30 км. По-перше, до цього мені жодного разу не вдавалось пробігти більше, аніж 25 км (25 км бігав під час “Kyiv Ultramarathon“, 24 км бігав під час “Wild North Way“). По-друге, у середині травня я збирався пробігти перший повний марафон, тому дуже хотілось спробувати себе у чомусь більшому, аніж 21 та 25 км. перед стартом марафону. Я без ніяких роздумів включив у свою програму до марафону забіг на 30 км. та з нетерплячкою чекав на цей забіг – мені було цікаво дізнатись, що я відчуватиму та як триматимусь після 26-ого кілометру. До того ж, це була гарна нагода знову відвідати Харків.

Registration

Отож тягнути з реєстрацією я не хотів – зареєструвався на сайті sportevent.com.ua та став одним з учасників “Easter run”. Маршрут тридцятикілометрової дистанції складався з 10 кругів по 3 км. Траса лежала частково асфальтованою (початок та кінець кожного кола) та ґрунтовою дорогою.

Road

Коли взявся брати квитки на потяг, зрозумів, що їх я “проспав” – жодного квитка не було, то ж довелось з Києва до Харкова поїхати автобусом. Це зайняло близько семи годин.

Run

Стартове містечко було розгорнуте неподалік гарного місцевого велопарку та паркової зони біля вело центра Спиця. Свій стартовий пакет я забирав одразу у день забігу в стартовому містечку. Початок бігу був запланований на 9-ту годину, та стався незначний казус – організатори забули про чіпи, то ж старт довелось відкласти. Та здивований я не був – його організовували вперше, тому і мої враження від цього ніяк не змінились. Перед стартом як завжди невелика розминка, після чого – старт учасників на 1 милю.

Усі інші стартували одночасно, різниця лиш полягала у довжині кола: для 5 та 10 км воно було на 2,5 км, а для тих хто біг 21 та 30 км. – на 3 км. В моєму випадку треба було пробігти 10 кіл. Траса була дуже і дуже гарною. Половина кола лежала у парковій зоні, де легко біглось, інша половина – асфальтна велодоріжка обабіч парку. На усіх проблемних ділянках стояли волонтери, які направляли бігунів у правильну сторону та підтримували учасників забігу.

Пункт гідрації чекав на нас після кожного кола, тобто розміщувався неподалік місця старту. Спочатку біг давався легко: перші два круги промайнули непоміченими. Пунктом гідрації я вперше скористався після 6 км, на наступні кола почав забігати за водою кожного разу коли пробігав біля неї.

 

За межами парку бігти було дуже важко через неймовірну спеку, до того ж ця частина траси вела через невеликий підйом, що і спонукало мене трохи переводити подих у пунктах гідрації, як тільки той траплявся. Загалом, цікаво було перші 2-3 кола – далі траса уже вивчилась і усі наступні кола долались на автоматі. Пробігаючи 24-ий кілометр, мені зустрівся приємний велосипедист. Той поділився зі мною своєю водою,
яка, чесно кажучи, тоді була дуже вчасно: води з собою у мене не було, втамувати спрагу можна було лише на пункті гідрацій. Так, долаючи коло за колом, я помалу дістався до фінішу, поки найдовшої своєї дистанції.

Impression

Цей забіг залишив у моїй пам’яті гарні та приємні емоції, навіть не зважаючи на невелику затримку старту – відносно усіх казусів, що траплялись зі мною на українських забігах, це виглядає дрібницею. Головну ж ціль як забіг, так і організатори виконали: крім гарних вражень та настрою, що подарувала подія, забіг дав можливість перевірити мої сили перед першим марафоном у середині травня. Отож святкувати Пасху я поїхав щасливим на задоволеним.