Плануючи свій календар півмарафонів на 2019 рік, я дуже довго вагався варто чи не варто їхати до міста Гнезно, щоб взяти участь у місцевому півмарафоні. Причиною вагань стало фінансове питання, адже аж дві закордонні подорожі (до міст Піла та Гнезно) за місяць з дорогою та проживанням були б для мене трошки накладними. Але дивлячись з іншого боку, не дуже хотілося впустити можливість завітати до першої історичної столиці Польщі.
Недовго перебуваючи у ваганнях, я все ж таки вирішив завітати до Гнезно та взяти участь у півмарафоні “Bieg Lechitow“. Виявилося, що це рішення було вірним, бо подорож видалася вельми цікавою. А ще, щоб зекономити на проживанні, я вирішив провести деякий маленький експеримент.
Реєстрація
Реєстрація проходила на офіційному сайті головної бігової події міста Гнезно: bieglechitow.pl. Усе як зазвичай: вказуєш свої контактні дані, ПІБ, а також бажаний розмір футболки.
Дорога до стартового містечка
У 2019 році я дуже часто навідувався до Польщі. Опираючись на свій минулий досвід, обрав два міста для себе, куди дешево та зручно летіти з Києва – це Варшава та Катовіце. Звідти дуже просто добратися на потязі, до будь-якого іншого міста Польщі, де проводиться півмарафон. Добирався до Гнезно цього разу саме через Катовіце. Виліт з Києва було призначено на п’ятницю 13-го числа. Це була не найкраща ідея – замість вильоту з аеропорту о 14:00, покинути українську столицю вдалося лише о 19:00. При цьому мій рейс до 18:00 постійно переносили на біль пізній час.
Спочатку планував дістатися Гнезно через Познань. Але по прибутті до Катовіце виявилося, що до міста йде прямий потяг й мені не доведеться робити пересадку. Дорога потягом зайняла десь шість годин – більшість з цього часу я проспав, щоб відновити сили після перельоту.
Своє знайомство з історичною столицею Польщі я розпочав з пам’ятника Пшемислу II, що привітно зустрічає гостей Гнезно неподалік від міського залізничного вокзалу. Для поляків Гнезно має особливе сакральне значення, бо тут знаходиться багато історично важливих локацій. Особливо хочу відмітити кафедральний собор, а неподалік від нього красивий пам’ятник князю Леху, що сховався неподалік в парку. За легендою Лех побачив орляче гніздо, (саме того орла, що зображений на національному гербі Польщі), тому й вирішив заснувати на цьому місці місто Гнезно.
Якщо ви не поціновувач історичних пам’яток, то знайомство з містом можна легко трансформувати у цікавий квест. Містом, то тут, то там приховані скульптурки зайця-берсерка, що постає перед глядачами у всіляких постатях. Для мене Гнезно стало третім містом, після Зелених Гур та Вроцлава, де я зустрічав такі невеликі цікаві фігурки.
Стартові пакети видавали з 18:00 у приміщенні однієї з міських шкіл. Якоїсь цікавої спортивної виставки, на зразок SportExpo, тут не влаштовувалося. Отримавши свій пакет я вирушив до місця, де мені належало оселитися.
Цього разу я не бронював ні хостел, ні готель. Щоб зекономити я вирішив піти на невеличкий експеримент та скористатися пропозицією організаторів півмарафона “Bieg Lechitow” по розселенню учасників півмарафону. Усі охочі учасники півмарафону могли оселили у залі спортивного комплексу. Схожий досвід проживання в мене вже був, коли я бігав півмарафон в Славутичі.
Що можна розповісти про такий варіант проживання під час бігового заходу? Головне – це дуже бюджетне рішення, що допомагає добре зекономити на подорожі від 50 до 200 злотих. Учасників півмарафону розмістили у спортивній залі – першим дісталися цілком зручні місця на невеликих матах. Для мене таке “житло” виявилося вкрай незручним.
Напевно, цей варіант оселення більш зручний для місцевих бігунів, адже в учасника з іншої країни просто може не бути можливості взяти з собою зручний туристичний мат або спальний мішок для ночівлі. У мій тісний рюкзак це б у будь-якому разі не влізло, тому довелося обрати книжку-каремат, а замість спального мішка – плед, щоб до мого рюкзаку можна було ще втиснути речі для бігу.
Крім того у дорозі буває, що ти знаходишся на ногах цілу добу, після чого спати на твердій підлозі нема ніякого бажання. Хоча заявляти про те, що я більше ніколи не буду вдаватися до такого лайфхаку з проживанням у своїх бігових пригодах, не можу.
Біг
Сам півмарафон “Bieg Lechitow” був дуже захоплюючим, так як стартовий та фінішний майданчики було розміщено у різних місцях. Щоб усі учасники півмарафону в Гнезно мали змогу зручно дістатися стартової лінії, організатори потурбувалися про трансфер від міста збору до стартового майданчика півмарафону.
Стартовий майданчик встановили біля озера Ледінца. Посеред цього озера розкинувся невеличкий острів, на якому можна роздивитися руїни старовинного палацу, що належав першим польським королям з династії Пястів.
Маршрут півмарафону “Bieg Lechitow” був повністю заасфальтований та пролягав через навколишні селища, поля, й лише наприкінці проходив вуличками міста Гнезно. Фінішний майданчик розмістили неподалік місцевого кафедрального собору.
Старт забігу “Bieg Lechitow” було призначено на 11:00. З ранку усі учасники вирушили до автобусів, що повинні були довезти учасників до місця старту півмарафону. Шлях туди зайняв десь приблизно 30 хвилин. Так як до старту півмарафону залишалось досить багато часу, тому ми вирішили трішки прогулялися островом та музеєм, що знаходився неподалік від озера Ледінца.
За звичаєм учасників півмарафону поділили на групи за їхнім часом. У цей раз я захотів бігти на 1:45 годин, але виявилось, що я у котрий раз трошки дав маху. Після півмарафону в Пілі, забіг “Bieg Lechitow” став другим забігом у якому я біг за пульсом.
Не можу заявити, що такий спосіб бігу мені подобається. Особливо коли пульс починає рости вгору, з’являється багато думок, що відволікають та бентежать тому доводиться якось приводити серцебиття до нормальних показників. А це лише дратує. Раніше мені було набагато легше бігти, коли півмарафони супроводжувалися лише гарним самопочуттям та швидкістю.
Цього разу я знов стартував зі своїм другом Сергієм. Десь до шостого кілометра ми трималися разом, після чого я трохи сповільнився, а він побіг вперед. Після п’ятого кілометра мої мрії про вдосконалення часу почали руйнуватися. Тому я вирішив нікуди не поспішати та намагатися отримати максимум насолоди від бігу та милуватись навколишніми пейзажами.
Найпотужніша підтримка очікувала на учасників вже неподалік фінішного майданчика, хоча на усьому шляху півмарафону були розкинуті невеличкі групки вболівальників. Я переживав, що на шляху зустрінуться дільниці траси з бруківкою, але уся вона була асфальтована. Єдину незручність під час півмарафону доставляло палюче сонце, сховатися від якого було неможливо.
Враження
Півмарафон “Bieg Lechitow” виявився дуже незвичайним та захопливим. Величезна заслуга цього – історичне підґрунтя, а саме стартовий та фінішний майданчики.
Booking.com
