У кожного своя історія.
Деякі з нас шкодують.
Найбільше про те, чого ми так і не зробили
Ми думаємо, що це час безповоротно втрачено.
Що у нас більше не буде такої можливості.
Як би там не було, ми продовжуємо біг ..
Melovin – ‘Wonder’
Пролог
Під час написання статті про мою участь в “Ternopil Half Marathon“, на очі мені випадково потрапив край цікавий півмарафон під назвою “Осінній лист”. Чому саме він привернув мою увагу? По-перше, цей півмарафон вважається одним з “найстарших” в Україні – забіг на 21 кілометр проводиться починаючи з 1975 року. А восени 2018 році мала відбутись його 43-тя редакція. По-друге, цей півмарафон трейловий, а не міський, бо його шлях пролягає через Бориспільське лісництво.
Реєстрація для участі у півмарафоні проходить на сайті athletic-events.com. Проводився півмарафон “Осінній лист” в останню неділю жовтня. Це дуже мене порадувало, бо саме у цей час ліс набуває неперевершеної краси й захоплює осінніми фарбами. Хоч до цього я вже брав участь у дев’ятьох забігах на дистанцію 21 кілометр, але «Осінній лист» став для мене першим трейловим півмарафоном.
Щоб краще зрозуміти усі особливості “трейлу” та й подивитися, що буде мене очікувати, я заздалегідь зареєструвався на забіг з меншою дистанцією у 10 кілометрів під назвою “Didorivka Trail Run“. Пізніше я зрозумів, що це буда дуже доречна та вдала ідея, бо трейловий забіг кардинально відрізняється від усього того, у чому я раніше брав участь.
Отримання стартових номерів та особливості маршруту півмарафону
Забрати свій стартовий номер я поїхав за день до проведення півмарафону “Осінній лист”. Забрати номерок можна було у декількох місцях:
- кияни мали змогу забрати номерки на метро “Лісова” у спортивному магазині Joma у п’ятницю з 14:00 до 20:00 та у суботу з 12:00 до 20:00;
- в Броварах пункт видачі було розташовано у спортхабі «Bright», де можна було забрати стартовий номер у п’ятницю з 18:00 до 21:00 та у суботу з 10:00 до 19:00.
Окрім цього свій номерок можна було отримати у стартовому містечку у день проведення півмарафону з 8:00 до 9:30. До стартового набору входив сам номерок, шпильки та рекламні буклети компаній, що виступали спонсорами заходу. Для учасників на вибір пропонувалися:
- основний забіг на 10 км.
- основний забіг на 21 км.
- додатковий забіг на 5 км.
- скандинавська ходьба на 5 км.
- естафета 2 на 5 (5 км).
- дистанції для дітлахів
Як добратися до стартового містечка марафону?
Щоб доїхати до Броварів з Києва потрібно було, по-перше, добратися до метро “Лісова” громадським транспортом. Після цього треба пересісти на маршрутку 404 та їхати до зупинки “Термінал”. Від зупинки до стартового містечка треба пройти усього 5 хвилин – воно розташоване прямо та території Бориспільського лісництва. Доки я ішов до місця збору, зустрів чимало бігунів, що вже почали розминку перед стартом півмарафону.
Прямо перед будинком лісника на галявинці було встановлено сцену, а також багато наметів, що пропонували учасникам та глядачам різноманітні спортивні аксесуари та смаколики. Переодягатися можна було прямо у будинку лісника, де організатори встановили камери схову. Також буди організовані пристосування для масажу, якими бігуни могли скористуватись після участі у півмарафоні. Я швидко переодягнувся та пішов шукати вільну камеру схову. Біля сцени вже дуже активно тренувалися й розминалися марафонці.
Траса півмарафону «Осінній лист»
Для забігів на 10 та 21 кілометрів було виділено одну трасу, тобто ті, хто біг повний півмарафон повинні були подолати два кола по 10 км. Учасники основних забігів стартували одночасно, та тільки після них мали стартувати усі інші. На одному колі було передбачено дві станції гідрації – перша на 2,5 кілометрові від стартової лінії, а друга – на 7,5 кілометрові.
Старт, що став початком пригод
Початок півмарафону “Осінній лист” не відрізнявся нічим особливим – учасники зібралися біля стартової лінії, пролунав відлік та усі ринули уперед. Початок траси був асфальтований, тому стартував я дуже вдало. Після цього шлях повільно перетік в укочену ґрунтову доріжку, яка уводила мене прямо у ліс. У процесі бігу не відчувався дискомфорт – на початку шлях давався легко. Пробігши 2,5 кілометрів я добрався до станції гідрації, де із задоволенням випив стакан води щоб промочити горло.
Доки я не досяг другої милі усе йшло дуже добре, шлях здавався простим й ніщо не передбачало біди. Перед забігом я дуже добре вивчив карту, та був абсолютно впевнений у тому, що на цьому місті мав бути поворот. Але ніяких вказівок на трасі забігу не було. Потік бігунів на цьому відрізку шляху розділився – деякі побігли в один бік, а інші у другий. Я прийняв рішення повернути. Хтось з учасників повертався та продовжував бігти прямо, тому я розвернувся та вирушив на зустріч пригодам в осінньому лісі.
Траса все більше заглиблювалася у ліс, ґрунтова дорога почала перетворюватися на більш піщану. Сказати, що це було добре я не можу, особливо коли десятки бігунів пробігають по піщаній дорозі перед тобою. На телефон мені прийшло сповіщення, що вже подолано 4 милі, але досі на шляху не було повороту. Мене все більш почали долати думки, що щось тут зовсім не так. Але усе стало на свої місця, коли інші марафонці почали бігти мені на зустріч. Учасники не дуже розтягалися на шляху і це рятувало, бо завжди можна було бачити, що за тобою хтось біжить. Також мене заспокоювала думка, що фінішна лінія зрештою мала рано чи пізно з’явитися. Тому решту шляху залишалося отримувати насолоду від краси осіннього лісу та зустрічати грибників.
Зараз цей забіг нагадує мені фразу “Маршируй або помри”, чи у моєму випадку “Біжи або помри”. На шляху нерідко хтось обганяв мене, але я теж обганяв деяких бігунів. Пробігши приблизно 15 кілометрів, я зрозумів, що можу пробігти такою трасою і 30 кілометрів, або навіть повний марафон у 42 кілометри. І це зрозумів не тільки я, бо деякі бігуни, що зареєструвалися на дистанцію 10 км, пробігли повний півмарафон. Другу зупинку на станції гідрації я зробив на 17,5 кілометрів, щоб поновити свої сили.
Фініш забігу «Осінній лист»
Неможливо описати ті емоції, що були в мене, коли я перетнув фініш. Я фінішував за 1 годину 58 хвилин. У процесі забігу я зовсім не думав про результати, бо вже розумів, що біжу не туди. Після завершення свого півмарафону вирушив втамовувати спрагу та забирати свої речі з камери схову. Хотілося скоріше зробити декілька фотографій на пам’ять та вже нарешті поїхати відпочивати додому.
Враження
Від забігу “Осінній лист” враження залишилися дуже двоякі. Але можу впевнено заявити – цей захід найбільш за всі запам’ятався у біговому осінньому сезоні. Спочатку я думав, що це був забіг “AG Antwerp 10 Miles” в Антверпені, де по факту траса була не 10 миль, а майже усі 13.
До того, що мене дуже вразило та запам’яталося, можна віднести чудові лісні краєвиди, різноманітну трасу, де зустрічалися асфальтовані, ґрунтові та піщані доріжки з невеликими спусками та підйомами. Також не можна не відмітити чудовий для мене результат забігу по часу. З того, що трохи засмутило треба відмітити відсутність маркування траси – організатори не продумали те, що треба встановити вказівки, куди бігти. Тому бігуни блукали та вибігали з різних сторін лісу.
Особливо було шкода тих, хто бажав пробігти дистанцію усього у 10 кілометрів, а вимушений був пройти усі 21 кілометрів. Особливо це стосувалось дівчат – навіть не знаю, хотів би я продовжувати брати участь у забігах, після такого забігу, якщо б він був перший у моїй практиці. Та для мене це був загалом дуже хороший досвід, що подарував багато радісних емоцій – “Осінній лист”, попри деякі пригоди, для мене був найкращім у сезоні.
Організація
Стартове містечко організоване дуже добре – тут можна знайти різні напої, бульйони та багато смаколиків. Але усе затьмарила розмітка траси. Фінішуючи, ти розумієш, що і не програв, але знайти у цьому позитив важко, особливо для тих, хто викладався на результат, та заблукав шляхом. Попри те, що півмарафон пройшов з досить великими промахами, я хочу виразити подяку його організаторам за отримані від участі незабутні емоції та враження, а також за змогу випробувати себе на новій незвичній трасі.
Booking.com
