Головна » Блог » Поворот не туди – “Забіг “Осінній лист””

Поворот не туди – “Забіг “Осінній лист””

03.11.2018 Просмотров:

У кожного своя історія.

Деякі з нас шкодують.

Найбільше про те, чого ми так і не зробили

Ми думаємо, що це час безповоротно втрачено.

Що у нас більше не буде такої можливості.

Як би там не було, ми продовжуємо біг ..

Melovin – ‘Wonder’

Пролог

Поки писав статтю про українські півмарафони, я натрапив на доволі цікавий забіг «Останній лист». Чим він мене зацікавив? Це «найстарший» забіг на дистанцію 21 км, що проводиться в Україні, – в 2018 році мав відбутись його 43-ій старт. Окрім того, він проводиться на території Бориспільського лісництва, тобто це не міський, а трейловий.
На подію я зареєструвався на сайті athletic-events.com. Час проведення забігу – остання неділя жовтня, що дійсно файно, адже в цей час, в середині осені, ліс особливо гарний та наповнений яскравими фарбами. Незважаючи на те, що це 9-ий, в якому я приймав участь, та він був першим трейловим забігом на дистанцію 21 км. Аби зрозуміти, що таке «трейл», подивитись на те, що чекаю на мене, я додатково зареєструвався на подію Didorivka Trail Run з меншою дистанцією – 10 км. Як виявилось пізніше, це було досить доречне рішення, адже трейл сильно відрізнявся від усіх попередніх стартів.

Стартові номери та маршрут забігу

Не порушуючи своєї традиції, я поїхав за день до проведення забігу забрати стартовий номер. Отримати його можна у декількох локаціях:
⦁ Для киян пункт розташували у магазині Joma на м. Лісова, режим роботи в п’ятницю з 14.00 – 20.00 та суботу з 12.00 – 20.00.
⦁ В Броварах спортивному хабі Bright у п’ятницю з 18.00-21.00 та в суботу з 10.00-19.00.
Також можна було отримати номер безпосередньо перед забігом у стартовому містечку з 8:00 до 9:30.
Стартовий номер складався з конверту з самим номером в середині, шпильки та реклам спонсорів події.
Дистанції, в яких можна було прийняти участь: 21 км, 10 км – основні забіги; 5 км, естафета 2*5,5 км, скандинавська ходьба на 5 км та дитячі дистанції – додаткові забіги.

Траса забігу

Для 21 та 10 км використовувалась одна траса, відповідно 21 км – це два кола по 10 км.
Учасники дистанцій 10 та 21 км стартували одночасно, а потім усі інші. На одному колі було організовано 2 пункта градації: перший через 2,5 км від старту, наступний – на 7,5 км.

Дорога до стартового містечка

Аби доїхати з Києва до Броварів, в першу чергу треба дістатись громадським транспортом до станції метро Лісова. Пересідаємо на 404 маршрутку та їдемо до зупинки Термінал, звідки до стартового містечка треба йти 5 хв пішки, яке розташоване на території лісництва. Зустрічаючи дорогою бігунів, що розминались.
На галявині перед будинком лісника розмістили сцену, палатки з видачею номерів, смаколиками та спортивними товарами.
У будинку лісника учасники переодягались, там же організували камеру схову та пристосування для масажу, на котрий можна було заглянути після бігу.
Діставшись стартового містечка, я швиденько переодягнувся та вирушив шукати камеру схову. Під сценою в цей час розминались бігуни.

Старт та початок пригод

Як і в будь-якому пригодницькому фільмі, початок не обіцяв нічого цікавого. Все було так, як і в усіх попередніх забігах: бігуни збирались під рамкою СТАРТ, почувся відлік і всі побігли вперед. Початок був вдалим, що не дивно: шлях починався з, так би мовити, асфальтного покриття, після чого він плавно перейшов у «вкатану» ґрунтову дорогу, заглиблюючись в ліс. Процес бігу не приносив дискомфорту.
Минувши перші 2,5 км траси, на нас чекав пункт гідрації, де я залюбки випив стаканчик води, аби трохи змочити горла. Все йшло чудово, нічого не передбачало біди, поки я не досяг 2 милі. Я добре ознайомився з картою перед бігом і був впевнений, що на тому місці мав бути поворот, та абсолютно ніяких вказівок не було. Потік бігунів розділився: одна половина побігла в один біг, а інша – в другий. Я ж вирішив повернути. Дехто повертався і біг прямо, І я вирішив розвернутись та поринути у пригоди в осінньому лісі. Чим більше ми заглиблювались, чим більше траса губила ґрунтове покриття, вона ставала все більше піщаною. Я не можу сказати, що це було добре, особливо, коли переді мною по ній пробіглись декілька десятків людей. Після сповіщення на телефоні, що 4 милі вже подолано, а повороту так і немає, мою голову наповнювали думки про те, що все-таки щось неладне. Та все стало на свої місця, коли на зустріч почали бігти інші. Нас рятувало те, що бігуни не дуже розтягувались, тобто ти завжди бачив, що недалеко позаду тебе хтось біжить. Та і я знав, що табличка з надписом «ФІНІШ» рано чи пізно мала бути. Залишалось лиш насолоджуватись чудовими краєвидами та фарбами лісу, зустрічаючи час від часу грибників. Мені чогось згадується назва фільму «Маршируй або помри», що в моєму випадку звучить як «Біжи або помри». Час від часу хтось обганяв мене, а інколи і я когось. Десь на кілометрі 15-тому, я зрозумів, що цей забіг може плавно перейти і в 30 км, або навіть марафон. Деякі ж з тих, хто прийшов пробігти 10 км, в результаті пробігли усі 21. Другий пункт гідрації в мене був розташований на 17,5 км, якому я дуже зрадів.

Фініш

Те що вийшло в мене

Словами не передати, як я зрадів, перетнувши лінію фінішу! Адже на часах були цифри 1:58. Чесно кажучи, взагалі не думав про результат, коли вже знав, що біжу не туди. Фінішувавши, я знайшов, де втамувати спрагу, та пішов забирати речі. Більше нічого і не хотілось – лиш зробити пару фотографій, отримати медаль та поїхати додому.

Враження

Враження залишились двоякі. Та поки що впевнено можу сказати, що забіг «Осінній лист» точно найбільше серед усіх запам’ятався в цьому сезоні. До нього, я був впевнений, що ним стане 10 miles в Антверпені, де заявлена траса на 10 миль по факту сягала майже 13 миль. З одного боку, чудовий осінній ліс, гарні емоції: хоч спочатку я і не міг їх назвати гарними, та з часом вони переросли в позитивні. Хороша траса: багато піску, невеличкі підйоми та спуски. Чудовий для мене результат. З іншого боку, траса не була маркована організаторами. Ти ніби біг те, що запланував, а ніби і не ти біг. Учасники збігались до фінішу з різних боків лісу. Було шкода тих, хто був вимушений замість 10 км пробігти усі 21, особливо дівчат – сумніваюсь, чи захотілося б мені після такого бігти ще, якби це був мій перший забіг. Та загалом це був гарний досвід та багато позитивних емоцій. Впевнено можу сказати, що забіг, не дивлячись на пригоди, був найкращим для мене.

Організація

Гарне стартове містечко зі смаколиками, чаєм, бульйоном. Та розмітка траси все те затьмарила. Коли ти фінішуєш і розумієш, що ніби і не пробігав, важко знайти хоч каплю позитиву. Більш менші мінус – черга, аби здати речі до камери схову.
Хоч забіг і пройшов з промахами, та все одно хочу подякувати організаторам за позитивні емоції, за те, що дали змогу випробувати себе на новій локації та з новими вихідними даними.
Якщо потрібно більше вражень про забіг: Полумарафон в Броварах «Осенний лист»

 

Календар інших півмарафонів України можете подивитися в статті: Напівмарафони України

Дистанции

Дистанція

21 км.

Стартовий внесок

від 200 грн.

Учасників

72

Ліміт часу

3 години

Вік учасників

16-90

Мій час

02:44:42

Історія

Самий старий напівмарафон України, в 2018 році відбудеться його 43 старт. Маршрут проходить по території Броварського лісництва.

Стартовий пакет

Стартовий пакет для учасників включав у себе: стартовий номер учасника,  електронний чіп для реєстрації результату, роздягальні і камери схову, медаль финишера, . Стартовий пакет можна було забрати, як за день до змагань так і в день проведення змагань перед початком забігу на території стартового містечка.

Пункти харчування

Пункт харчування та гідрації розміщувались кожні 5 км. та на фініші учасники забігу могли відновили свої сили різними вкусняшками.

Допуск до забігу

Для участі в забігові потрібно було пред’явити: посвідчення особи.

Бровари

Бровари – місто обласного значення в Київській області України та являється одним із міст-супутників Києва. В літописних згадках вперше згадується в 1628 році, як володіння князя Вишневецького. У XVII-XVIII ст. – сотенне містечко. У XIX ст. відкривається вокзал, будується шосе, з’являються школи, бібліотека. У 1919 році тут проходили бої між військами УНР і Червоною армією. Статус міста надано в 1956 році.